Сайт лінгвістичного гуртка

Цитати про мову, слово

Як добре на душі,
коли нема боязні
за слово праведне,
що визріло в тобі...

Д. Павличко
 
***
 

Хай людям принесе це слово
благовісне
Журбу зцілющу й животворний біль.

М. Рильський
 
***
 

А за всевишністю своєю,
а за інші сю земною
у святині слово: хто ти?

О. Лапський
 
***
 

І найперше було Слово
і розмовляли квіти і цвів мак
Україною

С. Сапеляк
 
***
 

Понад схлипуванням негоди
Чуєш слово своєї землі?

Л. Лисенко
 
***
 

Нехай в твоїм серці любові
не згасне священний вогонь
як вперше промовлене слово
на мові народу свого.

В. Сосюра
 
***
 

Слово випалює з літер Мова,
вічний гончар.

Станіслав Шевченко
 
***
 

Не одцуравсь того слова,
Що мати співала,
Як малого повивала.

Т. Шевченко
 
***
 

У кожному слові приховано жар,
та кожне потрібно, мов шибку протерти,
аби не пристала олжа, як іржа.

Павло Мовчан
 
***
 

Поставимо на покутті
високу свічу Слова нашого —
хай возсіяє.

Любов Голота
 
***
 

Найперше — музика у слові!

Поль Верлен
 
***
 

Було-жило собі два слова.
Одно любило правду.
На цьому і скінчилась його казка.
А друге — їсть собі калачів в'язку...

Тарас Мельничук
 
***
 

... Обереги — слова і свічки —
в батьківщині очікують змін.

Василь Махно
 
***
 

Що є слово, і що є голос серця,
і що є голос совісті, і що є голос любові?..
Що є слово?

Світлана Короненко
 
***
 

Тоді чужі дрібній прикрасі
слова, затиснуті у горлі,
слова, гальмова ні в екстазі,
б'ють, мов джерела неповторні.

Богдан-Ігор Антонич
 
***
 

Замість праці все слово;
Люд бездольний в пітьмі плуга,
На наймитів упова.

Павло Грабовський
 
***
 

Так споконвіку, як і кожна мова,
Вона була у Світлі, в Бога-Слова,
І ось про світло свідчити прийшла.

Тетяна Майданович
 
***
 

Приймаю, доле, все без скарги,
без вагань,
Лиш збережи, молю, мого єства
основу —
Моє, оплачене поневірянням, слово...

Григорій Кочур
 
***
 

Яке прекрасне рідне слово!
Воно — не світ, а всі світи.

В. Сосюра
 
***
 

І все-таки: в началі було Слово!
І все-таки: начальний дух — Любов!..

Євген Маланюк
 
***
 

Поховали ми з дідами
Слово, нашу силу;
Густо, густо засадили
Рутою могилу.

П. Куліш
 
***
 

І найперше було Слово
І розмовляли квіти
І цвів мак
Україною
І йшли віки
І були українці
І створилося
Слово
Українське...

Степан Сапеляк
 
***
 

А хто той раб, що рве окови
і нам впокорює Парнас,
і ставить визволене Слово
при нас, німих, при нищих нас?..

Ігор Калинець
 
***
 

Слово — то мудрості промінь,
слово — то думка людська.

Олена Пілка
 
***
 

Було щастя, були чвари, —
Все те геть пішло:
І як сонце із-за хмари
Рідне слово ізійшло.

А. Метлинський
 
***
 

...а над містом зграя рибок
проплива
а луска в них покаянії слова

В. Цибулько
 
***
 

Нашими руками Бог напише
Слово в слово — кров йому ціна.

Василь Махно
 
***
 

Вщухає суєтна тривога.
І в небесах я бачу Бога,
І Боже слово на землі.

Іван Світличний
 
***
 

Сім'я вже ж вільна і нова.
Та тільки мати ледь жива.
Вона була б і вмерла вже не раз,
Та все питає, і на смертнім ложі, —
а де ж те Слово, що його Тарас
коло людей поставив на сторожі?!.

Л. Костенко
 
***
 

З народних дум те слово постає...

Платон Воронько
 
***
 

...Українське слово. Ти частка тих, що вже давно померли, їх кров живуща, їх жага нетлінна, безсмертне і величне, як Говерла, багате і дзвінке, як Україна.

Д. Луценко
 
***
 

Мова — це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова — це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам'ять, найцінніше надбання віків, мова — це ще й музика, мелодика, барви буття, сучасна художня, інтелектуальна і мислительська діяльність народу.

О. Олесь
 
***
 

Ну що б, здавалося, слова...
Слова та голос — більш нічого.
А серце б'ється — ожива,
Як їх почує!

Т. Шевченко
 
***
 

Слово, чому ти не твердая криця,
що серед бою так ясно іскриться?
Чом ти не гострий, безжалісний меч,
Той, що здійма вражі голови з плеч?

Л. Українка
 
***
 

Діалект, а ми його надишем
Міццю духа і огнем любові,
І нестерпний слід його запишем
Самостійно між культурні мови.

І. Франко
 
***
 

Людина, яка втратила свою мову — неповноцінна, вона другорядна в порівнянні з носієм рідної мови. В неї зовсім відмін ніша рефлексія і користується вона, за визначенням І. Франка, “верхньою” свідомістю. Себто її підсвідомість унаслідок асиміляції загальмована, притуплена.

П. Мовчан
 
***
 

Рідна мова — це музика й малювання.

В. Овсянико-Куликовський
 
***
 

Мова народу, народності чи діаспори — то генетичний код національної культури, запорука самобутності та самозбереження.

В. Овсянико-Куликовський
 
***
 

Найбільше і найдорожче добро в кожного народу— це його мова. Ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування.

Панас Мирний
 
***
 

Як гул століть, як шум віків,
Як бурі подих — рідна мова,
Вишневих ніжних пелюстків,
Сурма походу світанкова,
Неволі стогін, волі спів,
Життя духовного основа.

М. Рильський
 
***
 

Мова росте елементарно, разом з душею народу.

І. Франко
 
***
 

Слово — зброя. Як усяку зброю, його треба чистити та доглядати.

М. Рильський
 
***
 

На початок сторінки

До змісту розділу

 Посміємося разом
 Почуте
 Побачене
 Прочитане
 Говоримо
 Гумор

Copyright © 2002 by Cyber Dream Webworks