Про троякий аспект мовних явищ і про експеримент у мовознавстві

Перший аспект мовних явищ — процеси говоріння і розуміння мовної діяльності. Мовець зовсім не розрізняє форм слів, словосполучень, яких він ніколи не чув і вживає вперше, від форм слів і словосполучень, які багато разів використовував. Тому можна говорити про те, що всі форми слів і словосполучень нормально створюються нами в процесі мовлення в результаті складної гри складного мовного механізму людини в умовах конкретних обставин даного моменту. Цей механізм, ця мовна організація не може дорівнювати сумі мовного досвіду (говоріння і розуміння) даного індивіду , а повинна бути своєрідною переробкою цього досвіду. Мовна організація може бути лише психо-фізичною, але вона разом із обумовленою нею мовною діяльністю є соціальним продуктом.

Людство у сфері м-ва робило висновки не на основі актів говоріння і розуміння якогось одного індивіду, а на основі всіх актів говоріння і розуміння, які існували у визначеній епосі життя тієї чи іншої суспільної групи. У результаті висновків створювалися словники і граматики мов ,які можна назвати просто мовами, але які треба називати мовними системами, залишаючи слову “мова” його загальне значення. Це другий аспект мовних явищ.

Правильно укладені словники і граматики повинні вичерпувати знання даної мови. Мовні величини, якими оперують у словнику чи граматиці у безпосередньому досвіді (не у психологічному, не у фізіологічному) нам не дані, а можуть виводитися із процесів говоріння і розуміння, які є в такій їх функції мовним матеріалом (тексти). Це третій аспект мовних явищ.

Такий поділ дещо штучний, бо мовна система і мовний матеріал — це різні аспекти єдино даної у досвіді мовної діяльності, та мовний матеріал, як і саме розуміння поза якимось організованим мовним матеріалом (мовної системи) неможливе.

На початок сторінки

До змісту розділу