Праджерелом кафедри історії української літератури і шевченкознавства Київського університету є кафедра російської словесності, історико-філологічного відділення, очолювана Михайлом Максимовичем (1834). 1918 року на філологічному факультеті створюється кафедра української літератури.

Кафедра історії української літератури і шевченкознавства української розпочала свою діяльність 2 липня 1999 року. Штат професорсько-викладацького складу кафедри затверджено на 2008-2009 навчальний рік у кількості 9 одиниць (8 ст.), у тому числі: професор, завідувач кафедри – 1 (Задорожна Л.М.); професор – 1 (Штонь Г.М.); доцентів – 5 (Вільна Я.В. – 1 ст., Конончук М.М. – 1 ст., Задорожна С.В. – 1 ст., Усатенко Г.О. – 1 ст., Коломієць В.В. – 0,5 ст., Сліпушко О.М. – 1 ст.); асистентів – 1 (Лебідь Є.М. – 0,5 ст.). Всього 8 наукових співробітників: доктори наук – 3 (Задорожна Л.М., Штонь Г.М., Вільна Я.В.), кандидати наук – 5 (Конончук М.М., Коломієць В.В., Задорожна С.В, Сліпушко О.М., Усатенко Г.О.).

Кафедра – унікальна за своїми традиціями. Вперше в історії України при національному університеті імені Тараса Шевченка здійснює навчально-наукову діяльність структурний підрозділ, у центрі уваги якого не лише історія літератури, а й творчість Тараса Шевченка. Ця традиція у європейських університетах досить давня. На світанку європейського Відродження, 1374 року, у Флорентійському університеті було створено кафедру, яка займалася студіюванням тільки одного твору – “Божественної комедії” Данте. До речі, очолював її Джованні Бокаччо, автор славнозвісного “Декамерона”.  Знаємо про аналогічні студії Вольтера у Франції і шевченкознавства.

Діяльність кафедри історії української літератури і шевченкознавства провадиться у трьох стратегічних навчальних і наукових напрямках. Перший – викладання і вивчення історії літератури Х—ХУІІІ століть. Другий – літератури ХІХ століття. Третій – творчості одного великого митця, національного генія Тараса Шевченка.  У контексті цих трьох напрямків провадяться наукові студії, видаються навчальні програми, посібники, підручники, збірники наукових статей, проводяться наукові конференції. Традиційною для кафедри є щорічна міжнародна наукова шевченківська конференція. Тут заявляють про свої відкриття на терені шевченкознавства науковці з усіх куточків України та різних країн світу.  Щорічний збірник наукових шевченківських праць “Шевченкознавчі студії” має заслужене визнання у наукових колах.

На кафедрі щорічно організовуються та проводяться наукові конференції і шевченківські конференції, а також тематичні конференції, наукові матеріали яких реалізовано в збірниках “Пам’ять майбутнього”, 2001р. та “Історичні ретроспективи в українській літературі”, 2003 р.

Матеріали з наукових шевченківських конференцій реалізуються в щорічному збірнику “Шевченкознавчі студії”, В. 1-7, акредитованому ВАК України. Завдяки організації та проведенню щорічних наукових конференцій кафедра визначається першим серед провідних наукових центрів у галузі мовознавства в Україні.

Кафедра є профільною із спеціальності “Історія української літератури”. У 2008 році відбувся випуск бакалаврів, магістрів і спеціалістів зазначеної спеціальності. Зараз кафедра забезпечує навчання студентів 1-6 курсів денної та заочної форм навчання зі спеціалізації: "Українська мова і література", “Фольклористика”, “Літературна творчість”, “Слов”янські мови та літератури”, “Російська мова та література”, “Класична філологія”, а також за спеціальністю “Іноземна мова”.

Кафедра історії української літератури
і шевченкознавства -

• це шлях до майбутнього через досвід минулого;
• це пізнання розмаїття динаміки і трансформації образу, жанру, поетики в літературі, мистецтві, історико-культурному розвитку;
• це традиційне, нове і новітнє, всебічне і мікротекстуальне прочитання макрогалактики “Тарас Шевченко”;
• це спроба осягнення сутності витоків літератури як визначальних форм ментальності;
• це постійний пошук невідомого у відомому, незвичного у звичному, нетрадиційного у традиційному.