КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

 

ІНСТИТУТ ФІЛОЛОГІЇ

 

Кафедра фольклористики

Кафедра сучасної української мови

Кафедра історії та стилістики української мови

Кафедра історії української літератури і шевченкознавства

Кафедра новітньої української літератури

 

 

 

 

 

 

 

ПРОГРАМА ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ З ФОЛЬКЛОРИСТИКИ ТА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ НА НАВЧАННЯ ЗА ОКР "МАГІСТР", "СПЕЦІАЛІСТ" ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ "ФОЛЬКЛОРИСТИКА; УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА; ІНОЗЕМНА МОВА"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Затверджено Вченою радою Інституту філології, протокол № 4 від 21 грудня 2009 року.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ – 2009

 

 

Співбесіда за фахом як форма вступного випробування для навчання за освітньо-кваліфікаційними рівнями "магістр", "спеціаліст" спеціальності "фольклористика; українська мова і література; іноземна мова" відбувається відповідно до "Правил прийому до Київського національного університету імені Тараса Шевченка на 2010/2011 навчальний рік" і має форму індивідуальної співбесіди членів атестаційної комісії з фаху із вступником на відповідний рівень навчання.

Співбесіда передбачає відповідь вступника на запитання (теоретичні), а також виконання завдання на уміння практично застосовувати набуті знання з фаху відповідно до затверджених програм вступних випробувань з відповідних фахових дисциплін, що за змістом і обсягом включають навчальний матеріал підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем "бакалавр".

Із спеціальності "фольклористика; українська мова і література; іноземна мова" вступникові пропонуються відповідно по 3 питання з фольклористики та української мови і літератури, причому одне з трьох питань має практичне спрямування (мовний аналіз невеликого текстового фрагмента; літературознавчий аналіз запропонованого програмового твору або тексту, відповідно – художнього та фольклорного).

 

Максимальна кількість балів, що їх може набрати вступник, становить 100. Відповіді на запропоновані при співбесіді запитання і виконання відповідних завдань оцінюються такими балами (нижче наводиться максимально можлива кількість балів з кожного запитання (завдання).

 

Спеціальність "фольклористика; українська мова і література; іноземна мова", предмети: "фольклористика"; "українська мова і література"

 

Запитання (завдання)

Максимальна

кількість балів

 

1. Запитання з фольклористики

15

2. Запитання з фольклористики

15

3. Завдання з фольклористики (фольклористичний аналіз тексту)

20

4. Запитання з української мови

15

5. Запитання з української літератури

15

6. Завдання з української  мови (мовний аналіз текстового фрагмента)

20

 

 

І. ФОЛЬКЛОРИСТИКА

 

Фахове випробування з фольклористики має комбінований характер і передбачає співбесіду з пошукувачем за питаннями із трьох фахових дисциплін, а також виконання ним запропонованого завдання.

 

1. ТЕОРІЯ ФОЛЬКЛОРУ

Проблема специфіки фольклору в науковому висвітленні. Синкретизм та синтетичність у фольклорі в їх розвитку. Традиційність і проблема безособовості. Тотемістичні уявлення та сучасний фольклор. Антропологічні та анімістичні уявлення древніх та сучасна поетична символіка українського фольклору. "Світові" образи в українському фольк­лорі. Проблема генезису та смислової трансформації. Фольклористика в системі гуманітарних наук. Проблеми методики "збирання" фольклору та публікації фольклорних текстів.

Європейські наукові фольклористичні школи та наукові методи українських фольклористів ХІХ ст. (міфологічний, міграційний, історичний, компаративістський, антропологічний, соціологічний тощо). М.Максимович, П.Куліш, О.Потебня, І.Рудченко, П.Чубинський, О.Калмачевський, І.Франко, М.Драгоманов, В.Антонович, В.Гнатюк, Ф.Колесса, П.Житецький, З.Кузеля, А.Савченко – збирачі, популяризатори та теоретики фольклору. Українська фольклористика кінця ХІХ - поч. ХХ ст. Теоретичні проблеми фольклористики в світлі європейських досліджень. Теоретична спадщина М.Грушевського. Фольклористика ХХ ст. Вульгарно-соціологічна спрямованість в українській фольклористиці 20-30 рр. ХХ ст. Формульна теорія епосу Перрі-Лорда та її застосування до вивчення дум Ф.Колессою. Структуральні дослідження в українській фольклористиці. В.Пропп та проблеми структурального дослідження оповідальної творчості. "Первісне мислення" в концепції К.Леві-Строса. Ортодоксальний фрейдизм та неофрейдизм.

Історична змінність фольклору. Проблеми національної своєрідності у зв’язку з творчістю інших народів. Поетичні особливості творів фольклору (за вибором жанру екзаменаторами). Генезис поетичної символіки фольклорних творів (жанр за вибором екзаменатора).

Народна космогонія. Джерела трактування. Міфологічні елементи в календарно-обрядовій поезії українців. Міфологія як об’єкт дослідження української фольклористики. Міфологія і фольклор. Спадкоємність традицій у фольклорному процесі в Україні. Фольклорно-літературні взаємини. Еволюція ліричних традицій в українській народній пісні. Гумор і сатира в українській народній прозі. Сміхова культура українців ХVІІ-ХVІІІ ст. Духовний світ українського народу в обрядовій поезії. Українські народні думи як самобутнє явище українського фольклору. Вертеп як явище фольклору. Система жанрів українського фольклору. Поетика українського фольклору (казка,  легенда, лірична пісня, народний романс тощо).

 

2. ІСТОРІОГРАФІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ФОЛЬКЛОРИСТИКИ

Перші відомості про українську народну поетичну творчість. Перші писані відомості про фольклор у давньоруських літописах, "навчаннях", "словах". Фольклорні відомості у давньоукраїнській літературі. Фольклорні елементи у козацьких літописах Самійла Величка, Грабянки, Самовидця. Українська народна  творчість у колі інтересів Памви Беринди, Климентія Зіновія-сина, Григорія Сковороди, І. Котляревського, Г.Квітки-Основ’яненка. Гердер та його пісні різних народів.

Публікація в Росії кінця XVIII ст. збірників пісень Трутовського, Прача та ін. Записи усної народної поетичної творчості в Україні та Білорусі Зоріаном Доленгою-Ходаковським, в Росії - Кирієвським.

Фольклор у працях М.Максимовича, М.Гоголя, О.Пушкіна, М.Маркевича та ін. Видання М.Максимовичем праці "Малорусские народные песни" (1843). Діяльність М.Максимовича як першого ректора Київського університету ім. Св. Володимира (з 1834р.).

Рецензія М.Гоголя на видання українських народних пісень М.Максимовичем "О малоросийских народных песнях" (1834). Увага до української народної усної поетичної творчості га побуту українського народу в періодичних виданнях "Харьковский Демокрит", "Вестник Европы", "Отечественные записки" та ін.

Місце в історії української фольклористики публікації видань П.Лукашевича "Галицкие и червонорусские народные песни" (М., І833) та М.Шашкевича, І.Вагилевича, Я.Головацького "Русалка Дністровая" (Відень, І837).

Праця М.Максимовича "Сборник украинских народных песен" (СПб, 1843) та його значення в розвитку української науки про усну народнопоетичну творчість. Місце П.Куліша в історії української фольклористики. Видання Амвросієм Метлинським збірника "Южнорусские народные песни" (К., І854). Фольклорні записи та збірники Г.Квітки-Основ’яненка, І.Срезневського, братів О. і Ф. Бодянських, Л.Жемчужникова, П.Куліша, М.Костомарова, А.Свидницького, С.Руданського, О.Стороженка, Марка Вовчка, П.Чубинського, В.Милорадовича, Ганни Барвінок.

Розвиток української фольклористики у працях  І.Франка, М.Павлика, В.Гнатюка, З.Кузелі, Ю.Яворського. Діяльність в галузі української науки про усну народну творчість братів Рудченків. Українська міфологія у трактуванні І.Нечуя-Левицького. Український фольклор у виданнях та дослідженнях В.Залеського, Паулі, О. Кольберга, С. Мошинської та ін. Роль у розвитку української фольклористики  Б.Грінченка, М.Лисенка, Ф.Колесси, К.Квітки як діячів української фольклористики. Збирацька, дослідницька та видавнича діяльність А.Рубця, А.Димінського, І.Манжури. Праці П. Чубинського та їх місце в історії української фольклористики. Фольклористична діяльність М.Драгоманова, В. Антоновича.

Дослідження психології українського народу у працях О.Потебні, М.Драгоманова, Д.Яворницького, М.Сумцова, П. Житецького. Український фольклор та фольклористика в дослідженнях М.Грушевського.

"Матеріали до українсько-руської етнології", "Киевская старина", "Життє і слово", "Сборник Харьковского историко-филологического общества", "Этнографического общества" та ін. та їх роль у розвитку фольклористики. Дослідження С.Килимника та О.Воропая про українську обрядовість та народну поезію.

Проблеми і розвиток української фольклористики 20-х рр. ХХ ст. (Верховинець (Костів), О.Лобода, В.Білецький, Т.Шевченко). Бібліографічні довідки з українського фольклору (Б.Грінченко, О.Андрієвський). Київська школа фольклористики початку ХХ ст. М. Грушевський, А.Кримський, К.Грушевська, С.Савченко, Марко Грушевський, В.Клінгер. Розробка принципів збирання українського фольклору П.Поповим. Організаторська, видавнича та наукова фольклористична діяльність Інституту матеріальної культури (І934) (Харків). Організація Інституту українського фольклору у м. Києві (І936). Видання збірників української народної усної поетичної творчості кінця 20-х–30-х років: "Українські народні пісні", (І929), "Українські народні пісні", "Українські народні прислів'я та приказки" (І9З6) та ін. Видання журналів "Український фольклор" (І936-І939). "Народна творчість (1939-1941).

Створення Інституту народної творчості та мистецтва (1942). Створення Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії (І944). Фольклористична діяльність М.Рильського. Багатотомне видання українського фольклору (серія "Українська народна творчість", започаткована академіком М.Рильським).

Збиральницька та дослідницька робота українських фольклористів, присвячена фольклорові періоду Другої світової війни. Дослідження історичного епосу українського народу (праці Плісецького, І.Березовського, М.Родніної, В.Хоменко, Б.Кирдана, Г.Нудьги.

Вивчення сучасного стану української народнопоетичної творчості (монографії, збірники, періодика, осередки дослідження і збирання).

Біблія і українська народнопоетична творчість. Дослідження поетики фольклорних жанрів. Проблема взаємозв'язків укра­їнського фольклору з літературою. Пісні літературного походження в українському фольклорі. Проблема авторства в піснях літературного походження.

Національний фольклор як окрема художня система, що була одним з джерел виникнення і розвитку української літератури, надаючи їй можливість поставити жагучі питання дійсності в загальнонародний контекст.

 

3. ЖАНРОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОГО ФОЛЬКЛОРУ

Вербальна магія українців. Поетичні особливості замовлянь у науковому освітленні.

Календарно-обрядова поезія українців у слов’янському контексті та наукових дослідженнях.

Світові образи у весільному фольклорному тексті, родильному фольклорному тексті, поховальному фольклорному тексті. Ґенеза поетичних символів похоронних голосінь.

Поетика загадки. Загадка в інших жанрах фольклору. Українські паремії: характеристика за жанрами, збирання, публікація, дослідження.

Жанрова система дитячого фольклору. Фольклор для дітей та власне дитячий фольклор: художня своєрідність, функціональне навантаження. Колискові пісні: міфологічна символіка, етнопедагогічні функції. Дитяча народна поезія в національному вихованні.

Проблема зародження української народної драми. Українські народні драматичні ігри. "Живий" та ляльковий вертеп. Український вертеп в контексті європейських народних театральних традицій.

Історичний епос українського народу на тлі слов’янського фольклору. Проблеми походження українських народних дум. Історія України в народних думах та піснях. Проблема героїки в українському історичному епосі. Ментальність українців як етнопсихологічний феномен в народній пісенності. Типологічні зв’язки української історичної пісенності зі східним епосом (мотиви героїки та їх художнє втілення).

Українська народна пісенна лірика (за різновидами). Художня специфіка та поетична символіка. Наукові дослідження про українську народну пісенну пісенність. Проблема зв’язку художнього слова та мелосу. Українська народна пісня у синтезі з іншими формами мистецтва. Виконавці українських народних дум та пісень. Український народний музичний інструментарій як атрибути носіїв фольклору.

Художня своєрідність жанру балади. Найдавніші записи українських народних пісень-балад. Міфологічні мотиви пісень-балад та їх юридична прагматика.

Місце пісень літературного походження в історичній термінології.

Коломийки і частівки: типологія і зв’язок з малими пісенними жанрами інших народів.

Проблема походження народної казки у наукових концепціях міфологів, антропологів, компаративістів, представників історичної та інших фольклористичних шкіл. Міф-казка, легенда, повір’я: жанрова специфіка в науковому освітленні. Ритуальний та сакральний міф в контексті еволюції казки і легенди. Персонажна система української міфологічної прози.

Народні тлумачення снів у фольклорі українців і проблема дослідження в етнопсихології.

Історія публікацій та досліджень зразків української народної поезії та прози (за вибором екзаменаторів).

Національна специфіка українського анекдоту в його розвитку. В.Гнатюк про стиль оповідачів анекдотів.

Апокрифічна легенда як явище взаємин релігії і фольклору. І.Франко – дослідник та видавець українських народних апокрифів.

Питання новотворчості у фольклорному процесі, його характер, зв’язок із традицією. І.Франко, В.Гнатюк про становлення нових художніх форм в українському фольклорі. Фольклор сучасних молодіжних субкультур.

 

рекомендована література

Адоньева С. Прагматика фольклора.  – СПб, 2004.

Адоньева С. Сказочный текст и традиционная культура. – СПб, 2000.

Азбелев С.Н. Отражение действительности в преданиях, легендах, сказаниях / Прозаические жанры фольклора народов СССР. - Минск. - І974.

Андрієвський О. Бібліографія літератури з українського фольклору. - К., І930.

Аникин В. Теория фольклора: Курс лекций. – 2-е изд., доп. – М, 2004.

Балади. Кохання та дошлюбні взаємини. К., І987.

Барт Р. Избранные работы: Семиотика. Поэтика: Пер. с франц. – М., 1989.

Березовський І.П. Українська народна творчість (20-30-ті рр. ХХ ст.) - К., І973.

Березовський І.П. Українська радянська фольклористика: етапи розвитку і проблеми. – К., І968.

Богданов К. Повседневность и мифология: Исследования по семиотике фольклорной действительности.  – СПб., 2001

Бойко В.Г. Поетичне слово народу і літературний процес. К., 1969.

Бойко В.Г. Сучасна народна поетична творчість на Україні: основні тенденції розвитку. К., І973.

Борисенко В.К. Весільні звичаї та обряди на Україні. - К., 1988.

Бріцина О.Ю. Українська народна соціально-побутова казка. - К., 1989.

Булашев Г. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях. – К., 1909 (К., І983).

Велецька Н.М. Языческая символика славянских архаических ритуалов. - М., І978.

Вербальна магія українців. - К., І998.

Веселий оповідач. Давні та сучасні народні усмішки. - К., І977.

Весільні пісні: у 2-х книгах. К., І982.

Виноградов І.М. Зимняя календарная поэзия западных и восточных славян. - М., І982.

Вовк Хв. Студії з української етнографії та антропології. - К.,І995.

Восточнославянская сказка. Сравнительный указатель сюжетов. - Л., 1979.

Ґадамер Г.-ґ. Герменевтика і поетика. Вибрані твори: Перекл. з нім. – К., 2001.

Гарасим Я. Культурно-історична школа в українській фольклористиці. – Л, 1999.

Гнатюк В. Вибрані статті про народну творчість. - К., І966.

Гоголь М.В. Про малоросійські пісні /Твори: у 3-х томах. - К., 1952, т.3.

Голіченко Т.С. Слов’янська міфологія та антична культура. - К., 1994.

Головацький Н. Виклади давньослов’янських легенд або міфологія. - К., 1991.

Голосовнер Н.Є. Логіка міфа. – М., 1987.

Гринченко Б.Д. Этнографические материалы, собранные в Черниговской и соседних с ней губерниях. – Чернигов, 1895-1899. - Вып. І-3.

Грица С. Мелос української народної епохи. - К., І979.

Грица С. Фольклористична діяльність Ф.М.Колеси /Мелодії українських народних дум. - К., І969.

Грицай М.С. Давня українська драматургія і фольклор. - К., І976.

Грицай М.С. Давня українська поезія і фольклор. - К., І976.

Грицай М.С., Бойко В.Г., Дунаєвська Л.Ф. Українська народнопоетична творчість. - К., І983.

Грушевський М.С. Історія української літератури. В 6-и т. 9 кн. (1991-1995 рр.)

Гусев В.Е. Эстетика фольклора. - Л., 1967.

Гуцульщина: Історико-етнографічне дослідження. - К., 1987.

Давидюк В.Ф. Українська міфологічна легенда. - Львів, 1992.

Давній український гумор і сатира. - К., 1959.

Дандес А. Фольклор: семиотика или психоанализ: СПб. – М., 2003.

Дей О.І. В.Гнатюк - дослідник народної творчості (Сторінки з історії української фольклористики) - К., І975.

Дей О.І. І.Франко і народна творчість. - К., 1955.

Дей О.І. Поетика української народної пісні. - К., 1978.

Дей О.І. Сторінки з історії української фольклористики. - К., 1975.

Дей О.І. Українська народна балада. - К., 1986.

Дей О.І. Українські народні анекдоти. - К., 1967.

Дитячий фольклор. Колискові пісні та забавлянки. - К.,1984.

Дитячі пісні та речитативи. - К., 1991.

Думи. Історико-героїчний цикл. - К., 1991.

Дунаєвська Л.Ф. Українська народна казка. - К.,1987.

Дунаєвська Л.Ф. Українська народна проза (легенда, казка). Еволюція епічних традицій. - К., 1997.

Дюркгайм Е. Первісні форми релігійного життя. Тотемна система в Австралії: Пер. з фр. – К., 2002.

Ефименко Г. Сборник малорусских заклинаний. - М., 1874.

Жартівливі пісні. Родинно-побутові. - К., 1967.

Житецький П. Мысли о народных малорусских думах. - К., 1893 (К.,1900).

Загадки (вступна стаття І.П.Березовського). - К., 1962.

Закревский Н. Старосветский бандурист. - М., 1860. Кн. 1-2.

Здоровега Н.І. Нариси народної весільної образності на Україні. - К., 1974.

Золота книга казок. - К., 1990.

Івановська О. Український фольклор як функціонально-образна система суб’єктності. Монографія. – К., 2005.

Калинова сопілка. Антологія української народної творчості: казки, легенди, перекази, оповідання. - К.,1989.

Качкан В.А. Українське народознавство в іменах. - К., 1994; К., 1995.

Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: у 5-и томах. - Вінніпег, 1955-65 (К.,1994). Кн. 1-2.

Кирдан Б. Украинский народный эпос. - М., 1965.

Кирдан Б., Омельченко Л. Народні співці-музиканти на Україні. - К.,1980.

Кирдан О.П. Собиратели народной поэзии. - М., 1974.

Колесса Ф. Фольклористичні праці. - К., 1970.

Колядки та щедрівки. Зимова обрядова поезія трудового року. - К.,1965.

Кононенко А.А., Кононенко С.А. Персонажи славянской мифологии. Словарь. - К.,1993.

Копаниця Л. Метапонятійна модель української ліричної пісні. – К, 2000.

Костомаров М. Славянская мифология. - К., 1847 (К.,1994).

Кулиш П. Записки о Южной Руси. В 2-х тт. - СПб.,1856-1857 (К., 1994).

Курочкін О.В. Новорічні свята українців. - К., 1978.

Лавров Ф. Кобзарі. Нариси з історії кобзарства України. - К., 1980.

Леви-Брюль Л. Сверхъестественное в первобытном мышлении. - М., 1977.

Линтур П.В. Народные баллады Закарпатья и их западнославянские связи. - К., 196З.

Лич Э. Культура и коммуникация: логика взаимосвязи символов: Пер с англ. – М., 2001.

Лотман Ю. Избранные статьи: В 3 т. – Таллин, 1992. – Т.1. Статьи по семиотике и типологии культуры.

Максимов С.В. Нечистая, неведомая и крестная сила. - СПб., 1903 (СПб., 1994).

Максимович М. Вибрані українознавчі твори. - К., 1994.

Максимович М. Дни и месяцы украинского селянина // Собр. соч. в 3-х тт. - К., 1877. - Т.2.

Мелетинский Е.М. Герои волшебной сказки. Происхождение образа. - М., 1956.

Мелетинский Е.М. Поэтика мифа. - М., 1976.

Мелетинский Е.М. Происхождение героического эпоса. Ранние формы и архаические памятники. - М., 1963.

Милорадович В. Українська відьма. Нариси з української демонології. - К., 199З.

Мишанич С.В. Усні народні оповідання. Питання поетики. - К.,1 986.

Наймитські та бурлацькі пісні. - К., 1975.

Народная память о Запорожье. Предания и рассказы, собранные Я.П.Новицким в Екатеринославщине 1875-1905 гг. - Екатеринослав, 1911 (Рига, 1990).

Народні оповідання. - К., 1983 (К.,1986).

Народні пісні в записах І.Нечуя-Левицького. - К., 1985.

Народні пісні в записах Лесі Українки та з її голосу. - К., 1971.

Народні усмішки, анекдоти, жарти, дотепи, бувальщини, небилиці. - К., 1986.

Народные южнорусские сказки. Издал И.Рудченко. - К., 1869-70.

Нечуй-Левицький І. Світогляд українського народу. Ескіз української міфології. - Львів, 1876 (К.,1992).

Новиков Н.В. Образы восточнославянской волшебной сказки. - Л., 1974.

Нудьга Г.А. Слово і пісня. Дослідження. - К.,1985.

Нудьга Г.А. Українська балада. - К., 1970.

Обряды и верования древнего населения Украины. Сборник научных трудов. - К., 1990.

Пазяк М.М. Українські паремії. - К., 1991.

Пирс Ч.С. Логические основания теории знаков. – СПб, 2000.

Пісні Поділля. Записи Насті Присяжнюк в с. Погребище. - К., 1976.

Пісні Явдохи Зуїхи. 3аписав Г.Танцюра. - К., 1965.

Плачинда С. Словник давньоукраїнської міфології. - К.,1993.

Плісецький М. Українські народні думи. Сонети і образи. - К., 1994.

Попов П.М. М.Костомаров як фольклорист і етнограф. - К., 1968.

Попович М. Мировоззрение древних славян. - К., 1986.

Потебня А. Теоретическая поэтика. – М., 2003.

Пранчишвилли А.С. Фольклор и психология. Проблемы фольклора. - М., 1975.

Прислів’я та приказки. Взаємини між людьми. - К., 1991.

Прислів’я та приказки. Людина. Родинне життя. Риси характеру. - К., 1990.

Прислів’я та приказки. Природа. Господарча діяльність людини. - К., 1989.

Пропп В.Я. Исторические корни волшебной сказки. - Л., 1946 (Л.,1986).

Пропп В.Я. Фольклор и действительность. Избранные статьи. - М., 1976.

Путилов Б. Фольклор и народная культура. – СПб., 1994.

Рекрутські та солдатські пісні. - К., 1974.

Рильський М.Т. Героїчний епос українського народу. - К., 1955.

Рильський М.Т. Словесна творчість українського радянського народу. - К., 1987.

Росовецький С. Український фольклор у теоретичному висвітленні. Посібник для університетів. – К, 2005. – 232 с.

Рыбаков Б.А. Язычество древних славян. - М., 1981.

Сиваченко М.Е. Іван Рудченко збирач і публікатор українських народних казок / Літературознавчі та фольклорні розвідки. – К., 1974.

Смірнов Ю.І. Восточнославянские балады и близкие им формы. - К., 1988.

Соціально-побутова казка. - К., 1987.

Соціально-побутові пісні. Збірник. - К., 1985.

Специфіка фольклорних жанрів. - М., 1973.

Співанки-хроніки. - К., 1972.

Сумцов Н. Культурные переживания. - К., 1890.

Супруненко В. Нечиста сила. Популярна демонологія. - 3апоріжжя, 1991.

Тайлор В.Б. Первобытная культура. Исследование развития мифологии, религии, искусства и обычаев. - СПб., 1872-73 (М.,1989).

Танцювальні пісні. Збірник. - К., 1990.

Текстологическое изучение эпоса. Сборник статей. - М., 1971.

Тернер В. Символ и ритуал. - М., 1983.

Токарев С.А. Религия и история народов мира. - М., 1964.

Українська народна магічна поезія. Ви зорі, зоряниці. - К., 1991.

Українська народна поетична творчість. Підручник за ред. О.І.Дея. - К., 1975.

Українська народна поетична творчість: У 2-х т. Підручник за ред. М.Т.Рильського. - К., 1958.

Українські замовляння. - К.,1993.

Українські народні вірування, повір’я, демонологія. - К.,1991.

Українські народні казки, легенди, анекдоти. - К., 1957.

Українські народні казки. Вступна стаття Л.Дунаєвської. - К.,1992.

Українські народні казки. Упорядник Л.Ф.Дунаєвська. - К.,1986; 1991.

Українські народні пісні в записах В.Гнатюка. - К., 1971.

Українські народні пісні в записах З.Доленги-Ходаковського. - К., 1974.

Українські народні пісні в записах Осипа та Федора Бодянських. - К., 1978.

Українські народні пісні наспівані Д.І.Яворницьким. Пісні та думи з архіву вченого. - К., 1990.

Українські народні романси. - К., 1961.

Українські приказки, прислів’я і таке інше. Уклав М.Номис. - СІІб., 1864 (К.,1993).

Федас Й.Ю. Український народний вертеп. - К., 1987.

Фольклорні записи М.Вовчка та О.Марковича. - К., 1983.

Франко І.Я. Зібрання творів: У 50-ти тт.-К., 1981. - Т.26-43.

Фрезер Д.Д. Золотая ветвь. Исследования магии и религии. - М.,1986.

Фрезер Д.Д. Фольклор в Ветхом завете. - М., 1989.

Хренов Л.С. Народные приметы и календарь. - М., 1991.

Цапенко І.П. Питання розвитку героїчного епосу східних слов’ян. - К., 1959.

Чистов К. Народнные традиции и фольклор. – Л., 1986.

Чистов К.В. К вопросу о принципах классификации жанров устной народной прозы. - М., 1964.

Чмихов И.А. Історія язичництва Русі. - К., 1990.

Чумацькі пісні. - К., 1976.

Шиппинч Д. Мифы славянского язычества. - М., 1959.

Элиаде Мирча и Кулиано Ион. Словарь религий, обрядов и верований. - М.-СПб., 1997.

Яворницький Д.І. Запорожье в останках старины и преданиях народа. - СПб., 1888 (К.,1995).

 

ОРІЄНТОВНІ ЗРАЗКИ ПИТАНЬ

1. Антропологічні та анімістичні уявлення древніх та сучасна поетична символіка українського фольклору.

2. Європейські наукові фольклористичні школи та наукові методи українських фольклористів ХІХ ст. (міфологічний, міграційний, історичний, компаративістський, антропологічний, соціологічний тощо).

3. Теоретична спадщина М.Грушевського.

4. Вульгарно-соціологічна спрямованість в українській фольклористиці 20-30 рр. ХХ ст.

5. Народна космогонія. Джерела трактування.

6. Сміхова культура українців ХVІІ-ХVІІІ ст.

7. Фольклорні елементи у козацьких літописах Самійла Величка, Грабянки, Самовидця.

8. Видання М.Максимовичем праці "Малорусские народные песни" (1843).

9. Діяльність в галузі української науки про усну народну творчість братів Рудченків.

10. Дослідження С.Килимника та О.Воропая про українську обрядовість та народну поезію.

11. Збиральницька та дослідницька робота українських фольклористів, присвячена фольклорові періоду Другої світової війни.

12. Біблія і українська народнопоетична творчість.

13. Календарно-обрядова поезія українців у слов’янському контексті та наукових дослідженнях.

14. Жанрова система дитячого фольклору.

15. Українські народні драматичні ігри. "Живий" та ляльковий вертеп.

16. Наукові дослідження про українську народну пісенну пісенність. Проблема зв’язку художнього слова та мелосу.

17. Коломийки і частівки: типологія і зв’язок з малими пісенними жанрами інших народів.

18. Ритуальний та сакральний міф в контексті еволюції казки і легенди.

19. Апокрифічна легенда як явище взаємин релігії і фольклору. І.Франко – дослідник та видавець українських народних апокрифів.

20. Фольклор сучасних молодіжних субкультур.

 

Орієнтовні зразки завдань

1.     Схарактеризуйте формульну теорію епосу Перрі-Лорда та поясніть, як вона застосовувалася до вивчення дум Ф.Колессою.

2.     Розкрийте роль праці М.Максимовича "Сборник украинских народных песен" (СПб, 1843) у розвитку української науки про усну народнопоетичну творчість.

3.     Проаналізуйте українську народну пісню у її синтезі з іншими формами мистецтва.

4.     Здійсніть ідейно-художній аналіз думи (на власний вибір).

5.     Проаналізуйте поетику чарівної казки (на власний вибір).

6.     Визначте поетичні особливості творів фольклору (за вибором жанру екзаменаторами).

7.     Схарактеризуйте генезис поетичної символіки фольклорних творів (жанр за вибором екзаменатора).

8.     З'ясуйте історію публікацій та досліджень зразків української народної поезії та прози (за вибором екзаменаторів).

 

 

ІІ. УКРАЇНСЬКА МОВА

 

1. Сучасна українська мова

 

Лексикологія

Слово як основна одиниця мови, його основні ознаки й функції.

Поняття лексеми. Поняття лексико-семантичного варіанта (ЛСВ). Однозначні й багатозначні слова. Типи багатозначності в українській мові. Способи творення переносних значень. Роль конотації у формуванні й функціонуванні слів із переносним значенням.

Омонімія в сучасній українській мові. Проблема розмежування омонімії й полісемії. Синоніми, їх місце й роль у лексико-семантичній системі.

Поняття семантичної валентності й лексичної сполучуваності. Антонімія в українській мові.

Лексика української мови за походженням. Шляхи запозичень. Етапи освоєння запозичених слів і семантичні процеси, що їх супроводжують. Тематичні групи запозичень. Лексика кодифікована й некодифікована, загальнонародна й регіонально або соціально обмеженого використання. Територіально обмежена лексика (діалектизми), аспекти її вивчення.

Жаргонна лексика й літературна мова. Жаргонізми, вульгаризми, арготизми та їх стилістичне використання. Термінологічна лексика. Наукова та виробничо-технічна термінологія. Проблеми й перспективи української термінології. Активний і пасивний склад української мови. Ономастична лексика. Специфіка власних імен у словниковому складі мови.

 

Фразеологія

Поняття фразеологічної одиниці (фразеологічного звороту). Співвідношення між лексичним значенням слова і значенням фразеологізму. Питання класифікації фразеологічних одиниць. Джерела української фразеології.

Лексикографія

Словники як одне з джерел вивчення української лексики. Типи словників.

 

Фонетика

Аспекти вивчення звукових одиниць (І. О. Бодуен де Куртене, Л. В. Щерба, М. С. Трубецькой). Розвиток теорії фонеми. Фонема й алофони. Система фонем сучасної української мови.

Система голосних фонем української мови: класифікації, загальна характеристика. Система приголосних фонем української мови: класифікації, загальна характеристика. Зміни звуків у мовному потоці як наслідок їх взаємодії. Комбінаторні зміни. Позиційні зміни.

Склад як сегментно-надсегментна (просодична) одиниця. Типи складів. Теорії складоподілу.

 

Орфоепія

Орфоепічні норми та їх суспільне значення. Орфоепічна норма і варіант. Орфоепічні норми в системі українського вокалізму. Орфоепічні норми в системі українського консонантизму. Фоностилістика. Звукозображувальні звукові засоби української мови: звуконаслідування і звукосимволізм. Звукопис. Евфонія.

 

Графіка

Український алфавіт (абетка), його писана та друкована форми. Співвідношення між літерами українського алфавіту й фонемами української літературної мови.

 

Орфографія

Принципи орфографії української мови: фонетичний, морфологічний та історичний, або традиційний. Смислові, або семантико-диференційні, написання. Сучасний український правопис.

 

Морфеміка

Морфеміка як підсистема мови. Функціонування морфем у мові та мовленні. Морфема, аломорфи та варіоморфи.

Структурно-семантична характеристика афіксальних морфем.

Зміни в морфемній структурі слова. Спрощення та перерозклад як історичні процеси зміни морфемної структури слова, їхні причини та наслідок. Явище ускладнення морфемної структури слова.

 

Словотвір

Об’єкт, предмет, лінгвістична проблематика. Система і структура синхронного словотворення. Словотвірна пара, словотвірний ланцюжок, словотвірне гніздо, словотвірна парадигма.

Способи словотворення в українській мові та використання їх у різних частинах мови.

Парадигматичний та синтагматичний аспект морфонології. Морфонологічні явища в українському словотворі. Поняття морфонеми.

 

Морфологія

Граматичне значення слова. Граматичні форми (засоби) і способи вираження граматичних (морфологічних) значень в українській мові. Елементи аналітизму в морфологічній системі української мови. Граматичні категорії як узагальнення однотипних граматичних значень.

Іменник як частина мови. Семантичні, морфологічні, синтаксичні та словотвірні ознаки. Категорії роду і числа іменника (структура граматичних значень, функції). Категорія відмінка іменника. Структурна і функціональна класифікація відмінкових граматичних значень. Типи парадигм (відмін) іменників як набори відмінкових флексій. Варіанти відмінкових закінчень (історичний коментар). Неповні парадигми.

Прикметник: семантичні, морфологічні та синтаксичні ознаки.

Форми прикметника в українській мові: короткі, повні стягнені, повні нестягнені (історичний коментар). Парадигматика прикметників.

Числівник: семантичні, морфологічні та синтаксичні ознаки.

Ідентичність семантики, морфологічних категорій і синтаксичних функцій порядкових числівників і прикметників. Лексико-граматичні розряди числівника. Відмінювання числівників.

Займенники як група слів, що виділяються в окрему частину мови за традицією. Відсутність у займенників єдиної частиномовної семантики. Неуніфікованість граматичних категорій займенників. Семантико-функціональна класифікація займенників. Інтерпретація займенника в шкільній і науковій морфології.

Дієслово: семантичні, морфологічні та синтаксичні ознаки. Питання про обсяг дієслівної лексеми. Категорії часу і способу особових дієслів: структура граматичних значень, форми їх вираження, функції. Взаємодія цих категорій у системі дієслова.

Вчення про аспектуальність  дієслова. Категорія виду як ядро аспектуальності. Тенденції розвитку системи двовидових дієслів. Одновидові дієслова. Лексико-граматичні розряди родів дії.

Дієприкметник і дієприслівник у системі дієслова. Дієслова, що не мають форм дієприкметника і дієприслівника. Форми на -но, -то. Інтерпретація дієприкметника і дієприслівника в шкільній і науковій морфології.

Прислівник, його частиномовні ознаки. Словотвір прислівників.

Семантичні групи прислівників. Питання про категорію стану і модальні слова.

Службові слова. Сполучники, прийменники, частки. Незмінюваність і відсутність синтаксичних функцій як ознака службових слів. Питання про частиномовний статус вигуків.

 

Синтаксис

Неоднакове розуміння словосполучення в працях із синтаксису.

Синтаксичні відношення і зв’язки. Предикативні і непредикативні відношення. Питання про синкретичні відношення; специфіка апозитивних відношень.

Типи підрядного зв’язку. Новітній синтаксис про синтаксичні зв’язки. Співвідношення між синтаксичними зв’язками і синтаксичними відношеннями.

Речення як синтаксична одиниця. Сучасні аспекти вивчення речення. Предикативність та інтонація повідомлення як основні диференційні ознаки речення. Поняття про парадигму речення. Стверджувальні і заперечні речення. Поняття про структурну схему простого речення.

Основні семантичні і формальні ознаки підмета. Структурні типи підмета. Простий ускладнений присудок. Функції зв’язки і призв’язкового компонентів у структурі складеного присудка.

Головний член односкладного речення як диференціатор типу речення. Теорія односкладних речень у сучасному синтаксисі. Типи односкладних речень.

Традиційна граматика про другорядні члени речення. Новітній синтаксис про особливості поширювальних компонентів формально-граматичної структури простого речення.

Неповні і повні речення. Типи неповних речень – власне неповні і еліптичні. Поняття про парцеляцію. Питання про слова-речення та їх різновиди. Семантико-синтаксична структура речення. Семантико-синтаксична категорія валентності. Предикатна і субстанціональні синтаксеми. Первинні і вторинні синтаксеми. Поняття про синтаксичне ускладнення простого речення. Типи формального ускладнення простого речення.

Поняття структурної схеми складного речення. Типи синтаксичного зв’язку у складному реченні. Поняття недиференційованого зв’язку (О. М. Пєшковський, І. Р. Вихованець). Способи вираження зв’язків і відношень у структурі складного речення. Принципи класифікації складних речень у синтаксичній традиції і сучасній синтаксичній теорії. Різновиди складносурядних речень за відношеннями між предикативними частинами.

Принципи класифікації складнопідрядних речень. Безсполучникові складні речення в історії синтаксичного вчення. Типи речень за характером синтаксичного зв'язку між предикативними частинами. Речення з різними видами зв'язку.

Текст як лінгвістична категорія.

Принципи української пунктуації.

 

ЛІТЕРАТУРА

 

Авксентьєв Л. Г., Ужченко В. Д. Українська фразеологія. – Харків, 1990.

Безпояско О. К., Городенська К. Г., Русанівський В. М. Граматика української мови: Морфологія. – К., 1993.

Вихованець І., Городенська К. Теоретична морфологія української мови. – К., 2004.

Вихованець І. Р. Граматика української мови: Синтаксис. – К., 1993.

Горпинич В. О. Українська морфологія. – Дніпропетровськ, 2002.

Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови: Синтаксис. – Донецьк, 2001.

Жовтобрюх М. А., Кулик Б. М. Курс сучасної української літературної мови. – Ч. 1. – К., 1972.

Клименко Н. Ф., Карпіловська Є. А. Словотвірна морфеміка сучасної української мови. – К., 1998.

Козленко І. В. Сучасна українська літературна мова. Морфеміка. – К., 2004.

Кулик Б. М. Курс сучасної української літературної мови: Синтаксис. – К. – Ч. ІІ. – 1965.

Кучеренко І. К. Теоретичні питання граматики української мови: Морфологія. – Вінниця, 2003.

Мойсієнко А. К. Сучасна українська мова. Синтаксис простого ускладненого речення. – К., 2006.

Плющ Н. П., Бас-Кононенко О. В., Дудник З. В., Зубань О. М. Сучасна українська літературна мова. Фонетика. – К., 2002.

Селіванова О. О. Актуальні напрями сучасної лінгвістики. – К., 1999.

Сучасна українська літературна мова. Вступ. Фонетика / За заг. ред. І. К. Білодіда. – К., 1969.

Сучасна українська літературна мова. Лексика / За заг. ред. І. К. Білодіда. – К., 1973.

Сучасна українська літературна мова: Морфологія / За заг. ред. І. К. Білодіда. – К., 1969.

Сучасна українська літературна мова: Синтаксис / За заг. ред. І. К. Білодіда. – К., 1972.

Тоцька Н. І. Сучасна українська літературна мова. Фонетика, орфоепія, графіка, орфографія. – К., 1981.

Шульжук К. Ф. Синтаксис української мови. – К., 2004.

 

2. Старослов’янська мова

 

Старослов’янська мова як перша літературно-писемна мова слов’ян. Її значення в історії культури слов’янських народів. Походження слов’янської писемності. Пам’ятки старослов’янської мови. Фонетико-фонологічна система старослов’янської мови. Фонетичні процеси праслов’янської епохи та відображення їх наслідків у старослов’янській мові. Словниковий склад старослов’янських рукописів. Морфологічна система старослов’янської мови. Особливості словотвору іменників. Синтаксична будова старослов’янської мови.

 

3. Історія української мови

 

Питання походження української мови та його висвітлення у працях мовознавців (П. Житецького, С. Смаль-Стоцького, О. Шахматова, Л. Булаховського, Ф. Філіна, Ю. Шевельова, Г. Півторака). «Гіпотези М. Погодіна – О. Соболевського». Звукові зміни в системі вокалізму та консонантизму в середній та пізній періоди існування праслов’янської мови. Фонетичні зміни дописемного періоду (VII-Xст.) і відбиття їх у всіх східнослов’янських мовах. Система вокалізму і консонантизму протиукраїнської мови кін. Х – поч. ХІ ст. Історія зредукованих голосних і наслідки їх занепаду  в системі голосних і приголосних. Типи відмін іменників протиукраїнської мови. Основні чинники витворення сучасної системи відмінювання. Історія займенникових та прикметникових форм. Формування числівника як самостійної частини мови. Система дієслівних категорій і форм дієслова. Структура речення в давньоукраїнській та староукраїнській мовах, головні та другорядні члени речення, форми їх вираження. Еволюція складного речення в давньоукраїнській мові.

 

4. Історія української літературної мови

 

Джерела розвитку історії української літературної мови. Підходи до періодизації історії української літературної мови. Лінгвістичні оцінки щодо мовної ситуації в Київській Русі. Співвідношення книжних і народнорозмовних елементів у “Слові о полку Ігоревім”. Нові редакції, доповнення старих пам’яток. Четья Мінея 1489 року. Системне представлення українських живомовних явищ у ділових пам’ятках ХІV- першої половини ХVІ ст. (М. Пещак, В. Розов, М. Худаш). Бароко та його значення в розвитку виразових засобів української мови. Характеристика живомовної основи староукраїнських перекладів конфесійних текстів: Пересопницького Євангелія, Крехівського Апостола (І. Чепіга, П. Житецький, І. Огієнко). Науково-теоретична розробка церковнослов’янської мови української редакції та її кодифікація (граматики Л. Зизанія, М. Смотрицького, «Адельфотес»). Рукописна граматика І. Ужевича. Становлення лексикографічного методу у словниках другої половини ХVІ – першої половини ХVІІ ст. Нові жанри і стилі в староукраїнській літературній мові другої половини ХVI – ХVII ст.: полемічна література, Учительні євангелія та ін. Мовна основа текстів Григорія Сковороди. Риси пізнього бароко в його мовотворчості. Питання про спадкоємність літературної мови старого і нового періодів. Мовностильові новації текстів І. Котляревського в зіставленні з попередньою традицією ХVІІІ ст. (П. Житецький, Ю. Шевельов). Джерела Шевченкової мови. Мовна дискусія 90-х рр. ХІХ ст. Лексикографічна практика Інституту української наукової мови в Києві (1921-1930 рр.) (С. Бевзенко, М. Жовтобрюх, Ю. Шевельов). Історико-мовні студії 1920-х – початку 30-х рр. Сучасні дослідження з історії української літературної мови.

 

5. Діалектологія

 

Предмет, завдання і значення діалектології. Територіальні і соціальні діалекти. Мова і діалекти на різних етапах суспільно-історичного розвитку. Діалекти і літературна мова. Історія української діалектології. Типи діалектних явищ в українській мові. Загальна характеристика українського діалектного вокалізму. Український діалектний консонантизм. Різновиди морфологічних діалектних відмінностей. Характеристика діалектного словотвору. Діалектні відмінності у наголошуванні форм слів. Типи відмінностей у синтаксисі української діалектної мови. Типи діалектних відмінностей у лексиці. Склад діалектної лексики з погляду її походження. Історичні нашарування в діалектній лексиці. Характеристика діалектних відмінностей у фразеології. Поліські (північні) діалекти. Територія поширення. Фонетичні і граматичні особливості. Лівобережнополіські говірки. Правобережнополіські говірки. Волинсько-поліські говірки. Перехідні говірки. Південно-західні діалекти Територія поширення. Фонетичні і граматичні особливості. Волинсько-подільська група говорів. Галицько-буковинська група говорів. Карпатські говори. Південно-східні діалекти Територія поширення. Фонетичні і граматичні особливості. Середньонаддніпрянські говірки. Слобожанські говірки. Степові говірки. Переселенські українські говірки південно-східного діалектного типу. Історія дослідження нелітературної лексики в українському мовознавстві. Визначення термінологічного поля арго, жаргону та сленгу. Стилістичний потенціал сленгу в сучасному мовному дискурсі.

 

6.  Методика викладання української мови в школі

 

Методика навчання мови як наукова і навчальна дисципліна. Завдання методики викладання української мови. Зміст, структура, обсяг курсу. Методи навчання мови. Прийоми навчання мови. Засоби навчання мови. Класифікації методів навчання мови.  Типи уроків з української мови. Поняття орфограми, типи орфограм. Пунктограма, типи пунктограм. Основні види вправ і завдань для вироблення орфографічних і пунктуаційних умінь і навичок. Неправильне написання: помилка і описка. Причини помилкових написань. Класифікація помилок. Норми і критерії оцінювання письмових робіт учнів: диктант. Усна і письмова форми зв’язного мовлення. Лінгвістична основа формування умінь і навичок зв’язного мовлення. Методичні принципи навчання зв’язному мовленню. Перекази в системі роботи з розвитку зв’язного мовлення. Культура мовлення і норми літературної мови в системі роботи з розвитку зв’язного мовлення учнів. Текст як об’єкт аналізу в середній школі: характерологічні ознаки тексту, типи текстів, їх диференціація відповідно до шкільних програм. Твори в системі роботи з розвитку зв’язного мовлення. Інші види роботи з розвитку зв’язного мовлення: відгук, тези, конспекти, реферати, доповіді. Система роботи з розвитку усного зв’язного мовлення. Норми та критерії оцінювання письмових і усних робіт з розвитку зв’язного мовлення. Факультативні заняття як форма поглибленого вивчення української мови. Завдання позакласної роботи. Принципи організації позакласної роботи. Основні форми позакласної роботи: систематична, епізодична. Реалізація загальнодидактичних принципів у позакласній роботі. Ефективність олімпіади як форми позакласної роботи.

 

7. Стилістика і культура мови

 

Основні поняття і категорії стилістики. Система функціональних стилів української літературної мови : проблеми класифікації. Загальна характеристика жанрів української літературної мови. Поняття стилістичної норми. Стилістична характеристика ресурсу лексики і фразеології української літературної мови. Синонімія, антонімія як стилістичне явище. Діалектизми, неологізми, історизми, архаїзми в системі стилістично маркованих одиниць: функціональний ресурс. Стилістичний ресурс морфологічних категорій. Стилістичний ресурс синтаксису української літературної мови

ЛІТЕРАТУРА

 

Брайчевський М. Походження слов’янської писемності. – К., 1998.

Леута О.І. Старослов’янська мова. – К., 2001.

Станівський М.Ф. Старослов’янська мова. – К., 1983.

Жовтобрюх М.А., Волох О.Т., Самійленко С.П., Слинько І.І. Історична граматика української мови. – К., 1980.

Історія української мови : Морфологія. – К., 1978.

Історія української мови : Фонетика. – К., 1979.

Історія української мови : Синтаксис. – К., 1983.

Історія української мови :Хрестоматія / Упоряд. С.Я. Єрмоленко, Н.К. Мойсеєнко. – К., 1996.

Наєнко Г.М. Курс лекцій з історії української мови. Фонетика. – К., 2002.

Шевельов Юрій. Історична фонологія української мови. – Харків, 2002.

Русанівський В.М. Історія української літературної мови. – К., 2001. 

Огієнко І.І. (Митрополит Іларіон). Історія української літературної мови. – К., 1995. .

Плющ П.П. Історія української літературної мови. – К., 1971.

Курс історії української літературної мови: у 2-х тт. / За ред. І.К. Білодіда. – К. 1958-1961, Т. 1-2.

Шевченко Л.І. Інтелектуальна еволюція української літературної мови: теорія аналізу. –  К., 2001.

Ніка О.І. Історія української літературної мови. Ч. І. – К., 2005.

Бевзенко С.П. Українська діалектологія. – К.: Вища школа, 1980.

Ващенко В.С. З історії та географії діалектних слів. – Харків, 1962.

Грищенко П.Ю. Ареальне варіювання лексики. – К.: Наук. думка, 1990.

Дослідження з української діалектології. – К., 1991.

Бєляєв О.М. Сучасний урок української мови: 4-8 класи загальноосвітньої школи. – К.: “Радянська школа”, 1981.

Бєляєв О.М., Мельничайко В.Я., Пентилюк М.І., Передрій Г.Р., Рожило Л.П. Методика вивчення української мови в школі. – К.: “Радянська школа”, 1987.

Іваненко В.К., Олійник І.С., Рожило Л.П., Скорик О.С. Методика викладання української мови в середній школі. – К.: “Вища школа”, 1989.

Методика навчання рідної мови в середніх навчальних закладах / За ред.. Пентилюк М.І.. – К.: Ленвіт, 2000.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти / М-о освіти і науки України; ін-т педагогіки АПН України. – К.: Перше вересня; Шкільний світ; Харків: Фоліо, 2000.

Українська мова: Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 5 – 12 класи. / Т.Г. Шелехова, В.І. Тихоша, А.М. Корольчук, В.І. Новосьолова, Я.І. Остаф. За ред. Скуратівського Л.В. – К., 2005.

Програма курсу “Методика викладання української мови в середній школі” для студентів філологічного факультету / Упорядн. Л.І. Шевченко, Л.В. Шулінова. – К., 1998.

Контрольні тести до курсу “Методика викладання української мови в середній школі” для студентів філологічного факультету / Упорядн. Л.І. Шевченко, Л.В. Шулінова. – К., 1998.

Єрмоленко С.Я. Нариси з української словесності : стилістика та культура мови. - К., 1999.

Мацько Л.І., Сидоренко О.М., Мацько О.М. Стилістика української мови. – К., 2003.

Сучасна українська літературна мова : Стилістика. – К., 1973.

Українська мова : Енциклопедія. – К., 2000.

Шевченко Л.І., Шулінова Л.В. Стилістика української мови : тести, завдання, вправи. – К., 2004.

Шевченко Л.І., Шулінова Л.В. Стилістика української мови : функціональна діагностика тексту. – К., 2004.

 

ОРІЄНТОВНІ ЗРАЗКИ ПИТАНЬ

 

1.  Ознаки слова як мовної одиниці. Межі слова, його семантична структура.

2.  Лексичне значення слова. Поняття полісемії. Пряме й переносне значення слова.

3. Значення денотативні й сигніфікативні, вільні і зв’язані, прямі й переносні.

4.  Принципи системної класифікації лексики. Синонімія, антонімія, омонімія, паронімія.

5. Типи лінгвістичних словників. Проблеми сучасної лексикографії.

6.  Предмет фразеології. Типологічні ознаки фразеологізмів. Джерела української фразеології. Типи фразеологізмів.

7. Субфонемні чергування (модифікації) та фонемні чергування.

8.  Основні поняття фонології. Розвиток теорії фонеми.

9. Артикуляційна й акустична класифікція звуків української мови.

10.  Система приголосних фонем української мови: класифікації, загальна характеристика.

11.  Словотвір: предмет, об’єкт, лінгвістична проблематика.

12.  Морфеміка: предмет, об’єкт, лінгвістична проблематика. Класифікація морфем.

13.  Способи словотворення в українській мові.

14. Морфонологічні явища в українському словотворі.

15. Морфологія як учення про граматичне значення і граматичні форми слів. Поняття про граматичні категорії.

16. Іменник як частина мови. Семантичні, морфологічні, синтаксичні та словотвірні ознаки. Взаємодія лексичних і граматичних значень у словоформах іменника.

17.  Категорії роду і числа іменника (структура граматичних значень, функції).

18.  Категорія відмінка іменника. Класифікація відмінкових граматичних значень.

19.  Система словозміни іменника.

20. Прикметник: семантичні, морфологічні та синтаксичні ознаки. Сучасна граматична концепція прикметника. Словотвірна специфіка якісних і відносних прикметників.

21.  Концепція займенника в традиційній і новітній граматичній теорії. Загальна характеристика займенника як частини мови.

22. Числівник: семантичні, морфологічні та синтаксичні ознаки. Сучасна граматична концепція числівника.

23. Дієслово: семантичні, морфологічні та синтаксичні ознаки.

24. Система словозміни дієслів.

25. Категорії часу і способу особових дієслів: структура граматичних значень, форми їх вираження, функції. Взаємодія цих категорій у системі дієслова.

26. Прислівник, його частиномовні ознаки. Словотвір прислівників.

27. Службові частини мови в морфології та синтаксисі української мови.

28. Питання про синтаксичні одиниці в сучасній описовій граматиці.

29. Речення як основна синтаксична одиниця. Формально-синтаксичний, семантико-синтаксичний і комунікативний аспекти характеристики речення.

30. Присудок як виразник предикативної ознаки. Типи присудків, способи їх вираження.

31. Підмет як головний член речення. Структурні типи підметів, способи їх вираження.

32. Другорядні члени речення: структурно-семантична характеристика.

33. Головний член односкладного речення як диференціатор типу речення.

34. Види ускладнення структури простого речення.

35. Безсполучникові складні речення. Основи їх граматичної класифікації.

36. Структурно-семантичні ознаки складнопідрядних речень як критерій їх класифікації.

37. Складносурядні речення: семантичні і формальні ознаки. Типи складносурядних речень.

38. Складнопідрядні речення розчленованої структури: семантичні і формальні ознаки.

39. Складні речення з недиференційованим синтаксичним зв’язком.

40. Складні речення ускладненої структури.

41. Текст, ознаки тексту.

42. Пряма мова в системі тексту.

 

43. Фонетичні ознаки старослов’янізмів у сучасній українській літературній мові.

44. Лексичні старослов’янізми в сучасній українській літературній мові.

45. Стилістичне використання старослов’янізмів у сучасній українській літературній мові.

46. У чому проявляється складність процесу зміни праслов’янських форм *tort, *tolt, *tert, *telt у різних слов’янських мовах? Які причини їх різної рефлексації?

47. Причини появи і зникнення носових голосних.

48. Історія форм минулого часу дієслова.

49. Етапи розвитку складного речення в давньоукраїнській мові.

50. Співвідношення книжних і народнорозмовних елементів у “Слові о полку Ігоревім”.

51. Становлення лексикографічного методу у словниках другої половини ХVІ – першої половини ХVІІ ст.

52. Народнопоетичний і книжний складники Шевченкової мови.

53. Характеристика діалектологічних одиниць української мови.

54. Говори поліського наріччя української мови: походження, групування, основні особливості.

55. Говори південно-західного наріччя української мови: походження, групування, основні особливості.

56. Літературна мова українців і соціальні діалекти. Просторіччя, жаргон, арго, вульгаризми з погляду культури мови.

57. Українська мова як навчальна дисципліна в сучасній середній школі. Зміст і побудова курсу.

58. Методи, прийоми та засоби навчання української мови.

59. Основні типи уроків з української мови та їх орієнтовна структура

60. Стилістика сучасної української літературної мови : актуальні питання, предмет, завдання вивчення.

61. Стилі української літературної мови : історія становлення, сучасні тенденції розвитку.

62. Мовний жанр як стилістична категорія.

63. Проблема лінгвальних і екстралінгвальних факторів у стилістиці.

64. Методи лінгвостилістичного аналізу тексту.

 

 

ЗРАЗКИ ТЕКСТІВ ДЛЯ АНАЛІЗУ

 

1.  Із заходу понад старим, певно, ще довоєнним кукурудзищем (з-під снігу тільки деінде стирчали поламані зчорнілі стебла) майже над самою землею тягло хмари, котрі, як здалося мені, пахли димом, і сонце в прогалинах між ними ледь прозирало крізь холодну імлу - жовте, похмуре, сліпе (Г. Тютюнник).

 

2. Коли ж приходив Онисько, чоловіки співали вдвох, виводячи чогось старовинного, що неодмінно будить у по­хилих селян рясні спогади про роменські рушники в кутку на образах, завзяту різдвяну бійку посеред річки, дівочі сорочки, пісненько вишиті на рукавах чорним або калиновим хрестиком, та гнучкі вербові кладки через рови з весняною водою, що й досі ділять старе українське село на кутки й прикутки (Г. Тютюнник).

 

3. Надвечір хуга втихла, хмари на заході почервоніли, сніг стужавів і гостро заблищав, а повітря стало таким прозорим, що було далеко видно голі, де-не-де листочок, дерева понад шляхом, низькі, вже понадбирані скирти соломи в полі та синюваті сніги на чіткому, немов одрізаному від неба обрії (Г. Тютюнник).

 

4. Данило відсунув двері, вдихнув сірої погрібної піть­ми, напоєної духом підопрілого сіна з примістки й торішнього акацієвого насіння, що лишилося невисіяним, і сів на поріжку, відчуваючи, що вже ніколи в світі, до смерті, до сліпоти, не піде звідси, з розсадника, що тільки й жив узимку мрією про цю мить (Г. Тютюнник).

 

5. З дерев нечутно, мов білі птахи, спурхували й сідали на намети пухкі, легенькі кім'яхи снігу, крізь голе гілля трохи навкоси світило сонце; тут і там зяяли на стовбу­рах свіжі ніжно-жовті пощербини від осколків, і здавало­ся, що ті дерева-підранки потихеньку стогнуть, приголублені теплим у затишку промінням (Г. Тютюнник).

 

6. З-за кущів на кручі долинули людські голоси — чоловічий і жіночий, зарипіли на твердому піску колеса і кінські копита, однак німий того не чув, а видобув з кар­туза цигарку, скручену ще на березі сухими руками, і закурив, затягуючись з такою силою, що йому аж щоки за­падали двома глибокими ямками (Г. Тютюнник).

 

7.  І вже перед тим, як на сході затремтіло бузкове родиво дня, біля річки, за густими просинюватими лозами, тихо озвалися баси, спочатку самі, потім непомітно, як два ручаї у виярку, злилися з несміливими тремтливими підголосками і вже в парі пішли на левади, у вулички зморе­ного села, переціджуючи голубий ранок чистою росою пер­шої радості першого відкриття (Г. Тютюнник).

 

8.  В садку ворушилося чорне, як гадюччя, гілля, стьо­бало по туго напнутих дротяних розтяжках, що тримали антенну щоглу і тужно підвивали деревам; поміж низькими стовбурами яблунь та вишеньок тьмяно білів сніг, лиш де-не-де над кронами дерев миготіли зорі — дрібні, неспокійні, перелякані начебто... (Г. Тютюнник).

 

9. Як тільки тихі весняні повені зійдуть з лук та лугових видолинків, полишивши на молоденькій траві рудий слизькуватий мул, занесений хтозна-звідки, з яких земель, Данило Коряк, чоловік худий, цибатий, плоскогру­дий, але широкий у кості — сорочка на його плечах розіп'ята, мовби кроляча шкурка на граблиці, лаштуєть­ся в путь (Г. Тютюнник).

 

10. Лелеки знають, яка доля вготована їм над білими горами, знають також і те, що десь далеко-далеко ждуть їх велетенські річки з солодкого водою, ждуть безмежні плав­ні, озера й непрохіддя боліт, усі вони - від могутніх лелек-ватажків до молоденьких лелечат-перволітків - народилися у тих далеких зелених краях і мають вертатися щоразу туди, вертатися знов і знов, завжди і вічно, бо їхнє лелече перелітне життя є не що інше, як безупинне вер­тання і повертання до своїх народжень, до того, що завж­ди лишається найріднішим  (П.Загребельний).

 

11.  Гори підходять до самого моря, гострі, скелясті, мертві, за ними — безмежний сніговий хребет, холодний, як безнадія, холодом смерті віє від тих снігів, крижані вихори зароджуються у піднебессях, падають на тепле море, чорний дим хмар клубочиться між горами й водами, пожадливо тягнеться до сонця, сонце злякано втікає від нього далі й далі, і на морі починає діятись щось несамовите (П. Загребельний).

 

12. Не вставала злоспротивна хвиля проти турецької квадриги, море було тихе, вітер починався щодня по заході сонця, дув цілу ніч з берега, але вода лиш злегка брижилася від нього, на ранок залягла мертвота на водах і в повітрі, лиш по обіді війне свіжий вітерець, повертає за сонцем, мовби женеться за ним, і вмирає надвечір разом із сонцем (П. Загребель-ний).

 

13. Тисячі років летять тут лелеки, не змінюючи своїх шляхів, і тисячі років стрічають їх над морем похмурі орлині зграї, які намагаються скинути лелек назад у море, відігнати від свого материка, побити, пошматувати, пони­щити, але не відступають лелеки, не лякаються, сміливо і відчайдушно йдуть груди на груди, крила на крила, старі вожаки першими приймають удар, ідучи на стіну старих орлів (П.Загребельний).

14.  Bú ëhòî 6635. Ïðåñòàâèñÿ Ñâÿòîïîë÷è÷ü ìåíø³é Áðÿ÷èñëàâú, ìhñÿöà ìàðòà âú 28 äåíü, í ïîãðåáåíú àïðèëÿ âú 5. Âú ñå æå ëhòî âûãíà Îëãîâí÷ü Âñåâîëîäú ñâîåãî ñòðûÿ ßðîñëàâà èçú ×åðíèãîâà, è äðóæèíó åãî èñh÷å è ðàçúãðàáè

 

15. И быша г брата. а единому им# Кии, а другому Щекъ, а третьему Хоривъ, и сестра ихъ Лыбhдь. и сhд#ше Кии на горh. кдh ннh увозъ Боричевъ, а Щекъ сhд#ше на горh, кдh ннh зоветс# Хоривiца. створиша городокъ. во им# брата ихъ старhйшаго и наркоша и Киевъ.

 

16. [ну прихо'ди молодіі до молодойі / молода виходи напро'т'іу него' // це ше хо'д'ат / ше чудат / ше уперед виводат йакус' / убиру'т низнати шо та виво'дат // а то виходи молода / тій проси даі гроші / а молодиі платит // т'іі' е котрис'таі насипи дрімне'нких по купііці / насипи / насипи / а уна рас / тей сховайі ті гроші / тиі даі ше / до трох/ раз / даі ше / він ше шос там дасц / вна сховайі // а потому йак дасц вже бума'шку / уже бума'гу / білше грошіі дасц на третіі раз / уна уже сходи до него / клан'айіца' йіму / цулуйіца / т'ій усо]

[ранúш ми ходúли на дóсв̉ітки / наǐмáли хáту / платúли ті жéншчин´і ўже / кирис'´н носúли св̉íтит // туди ходúли пр'áсти / шит' / веичéр´у носúли ўже ж ті хаз´аǐци / там пал'анúц'і / там пирогú ўже за те / шо ходúли / а плáта та саме собóйу // дпрадáли булó двадцáтник там / чи два напр´áсти / там грóші платúли // мýзика ж тудú / чéл´ад' схóдиц´а / гýл´бишче там у хáті начинáйіц'а /танц´уйут там комáриц´ка / гопáк йáкúс' /то кракоўйака].

 

17. Динаміку становлення мовних стилів у контексті розвитку інтелектуальної свідомості  нації продуктивно розглядати в парадигмі розбіжності між прогресивною концептуальною картиною світу й архаїчною мовою. Архаїчною щодо функціонально-системного, поліфункціонального представлення суспільної свідомості та її комунікативних форм, а отже обмеженої статусно і компонентно: нечисленність (або асистемна, звужена об’єктивно і тематично фіксація) текстів певного стилю, спорадичність використання у комунікативній сфері та ін. дають підстави для аналізу причин такої диспропорції.

 

18. У цьому випадку історичні факти значною мірою мотивують лінгвістичну аспектологію. Як відомо, протягом багатьох століть на Лівобережжі “прогресивна” (за позицією одного кола мовознавців) концептуальна картина світу часто відбивалася в поняттях і літературній символіці російської мови як літературної форми масової комунікації (або, швидше, прийнятою суспільністю Російської імперії), репрезентації толерантної до державної влади суспільної свідомості освічених людей. На Правобережжі таку ж функцію часто виконувала польська мова. Українська в ідеологемі масової свідомості імперії асоціювалася зі світосприйняттям неосвіченої людини – носія специфічного консервативного світогляду, ніби-то позбавленої руху традиції і відповідних їм мовних форм, якщо й варіативних і рухливих, то перш за все в художньо-образній рефлексації. “З цього погляду й дискусії з приводу шляхів розвитку української мови набувають широкого і глибшого значення; об’єктивно це була дискусія про шляхи інтелектуального розвитку народу: чи йому законсервуватися як етнічній групі архаїчного типу, чи входити в сучасний світ у всеозброєнні мови, здатної виражати новочасну концептуальну картину світу засобами відповідної мовної картини світу”1.

 

19. Юридичний відділ Генеральної Асамблеї ООН поновив роботу над міжнародним договором, який би заборонив клонування людей. Якщо на торішній сесії члени Юридичного комітету так і не дійшли згоди стосовно рамок “антиклонівської” конвенції та засобів її застосування, то зараз наміри в юристів серйозніші. Правда, виникають сумніви, чи зможе навіть така авторитетна організація, як ООН зупинити пошуки науковців: врешті-решт, вони працюватимуть підпільно... але однак працюватимуть!

 

20. Пізно я повертався додому. Приходив обвіяний духом полів, свіжий, як дика квітка. В складках своєї одежі приносив запах полів, мов старозавітний Ісая. Спокійний, самотній, сідав десь на ґанку порожнього дому й дивився, як будувалась ніч. Як вона ставила легкі колони, заплітала сіткою тіней, зсувала й підносила вгору непевні, тремтячі стіни, а коли все се зміцнялось й темніло, склепляла над ними зоряну баню.

Тепер я можу спокійно спати, твої міцні стіни стануть між мною і цілим світом. На добраніч вам, ниви. Й тобі, зозуле. Я знаю, завтра з ранішнім сонцем влетить до мене в хату твоє жіноче контральто: «Ку-ку!.. ку-ку!..» І зразу дасть мені настрій привіт твій, моя найближча приятелько.

 

 

ІІІ. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

 

Програма складена на основі навчальних програм з української літератури, які входять до циклу літературознавчих дисциплін за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр.

Програма висвітлює тисячолітній літературний процес, охоплюючи періоди давнього, нового і новітнього українського письменства.

 

1.  Давня українська література

 

Виникнення літописання на Русі. Самобутність жанру та історіографічна проза інших народів. “Літопис Руський” – Особливості композиції, використання легендарно-повістевого матеріалу. Проблема авторства. 

“Слово о полку Ігоревім” (1185 – кін. 1187 рр. як можливий час написання). Історія тексту пам’ятки і проблема його автентичності.

Епоха Ренесансу в історії української літератури. Літературна спадщина Павла Русина, Севастяна Фабіяна Кленовича, Станіслава Оріховського.

Полемічна література. Твори Герасима Смотрицького, Клірика Острозького, Христофора Філалета, Мелетія Смотрицького. Критика соціальної дійсності в Писанії до всіх, спільно в Лядськой землі живущим”, “Обличенії диявола-миродержця” Івана Вишенського.

Ораторсько-проповідницька проза Лазаря Барановича, збірки “Меч духовний” (1666) і Труби словес проповідних” (1674), “Лютня Аполлонова”.

Політичний ідеал Козацьких літописів. Широта охоплення подій у “Літописі Самовидця”. Патріотичний зміст, історична достовірність сюжетів в творі “Дійствія презільної брані Богдана Хмельницького, гетьмана запорозького, з поляки” Григорія Грабянки (1710). Принципи створення образів історичних осіб у «Літописі Самійла Величка.

Новизна предметів зображення, фольклорні елементи у віршах Климентія Зіновієва.

Алегорично-символічна інтерпретація предметів і явищ у збірці Івана Величковського “Млеко” (1691).

Драма-міракль на Україні. П’єса “Олексій, чоловік божий” (1673–1674). Розвиток української історичної драматургії п’єса Феофана Прокоповича “Владимир” (1705). П’єса “Милість Божа” (1738) Інокентія Неруновича. Інтермедії до п’єс Митрофана Довгалевського та Георгія Кониського.

Огляд історичного шляху українського народу в “Історії Русів”.

Григорій Сковорода і традиції української барокової поезії. Збірка “Сад божественних пісень”. Архітектоніка, джерела сюжетів творів. Збірка “Басни Харьковскія”.

 

ЛІТЕРАТУРА

Возняк М.С. Історія української літератури. – Львів, 1920-1924. – Т. 1-3; Львів, 1993-1994. – Т. І-ІІІ.

Грицай М.С., Микитась В.Л., Шолом Ф.Я. Давня українська література. – 2-е вид., доп. – К.: Вища школа, 1989. – 403 с.

Грушевський М.С. Історія української літератури. – К., Львів, 1923-1927. – Т. 1-5; К., 1993-1996, Т. 1-6.

Єфремов С.О. Історія українського письменства. – К., 1995. –Т. 1-2.

Золоте слово. Хрестоматія літератури України-Русі епохи Середньовіччя ІХ-ХV ст. – У 2 книгах. – К.: Аконіт, 2002 / Упорядкування В.Яременка та Оксани Сліпушко.

Сліпушко О. Софія київська. Українська література Середньовіччя: доба Київської Русі (Х—ХІІІ століття). – К.: Аконіт, 2002. – 399 с.

Європейське Відродження та українська література XІV-XVIII ст.: Зб. ст. – К.: Наук. думка, 1993. – 371 с.

Сулима М.М. Українське віршування кінця ХVІ – початку ХVІІ ст. – К.: Наук. думка, 1995. – 147 с.

Франко І.Я. Іван Вишенський і його твори // Зібр. тв.: У 50 т. – К.: Наук. думка, 1981. – Т. 30. – С. 7-211.

Яременко П.К. Український письменник-полеміст Христофор Філалет і його “Апокрисис”. – Львів: Вид-во Львівськ. ун-ту, 1964. – 110 с.

Українські гуманісти епохи Відродження. Антологія: У 2–х частинах. – К.: Наукова думка, Основи, 1995.

Українське літературне бароко: Зб. наук. праць. – К.: Наук. думка, 1987. – 301 с.

Чижевський Д. Історія української літератури. – Прага, 1942. – Кн. 2. – 144 с. (Перевидання: Віктор Петров, Дмитро Чижевський, Микола Глобенко. Українська література. – Мюнхен – Львів, 1994).

Яременко П.К. Мелетій Смотрицький: Життя і творчість. – К.: Наук. думка, 1986. – 160 с.

Українське бароко та європейський контекст. – К., 1991.

 

2. Українська література ХІХ ст.

 

Історія української літератури ХVІІІ ст. – 60-х рр. ХІХ ст. як галузь науки; предмет її вивчення.  Історична співвіднесеність української літератури кінця ХVІІІ – 60-х рр. ХІХ ст. з добою національного Відродження в Україні; Відкриття українському читачеві людини нового зразка, індивідуальності, здатної представити народ у морально-етичному, суспільному та історичному планах.

Традиції української літератури у “Оді на рабство”, 1783 р.  Василя Капніста. Етика суспільного змісту у творі Костянтина Пузини “Ода – малороссийский крестьянин”.

«Енеїда» І.Котляревського, 1798 р. : архітектоніка твору, еволюція образу Енея. Драми «Наталка Полтавка», 1819 р. і водевіль «Москаль-чарівник». Система образів і стильові парадигмальні ознаки творів.

Ідея синтезу мистецтв у оповіданні Г.Ф. Квітки-Основ’яненка «Салдацький патрет», 1833 р. Система образів повісті «Маруся», 1833 р., утвердження особистості й пошук істини у творі «Козир-дівка», 1838 р. Вирішення філософської дилеми героями повісті «Щира любов», 1839 р. Відстоювання власного права на материнство у повісті «Сердешна Оксана», 1841 р. Проблема позитивного героя у дилогії «Шельменко – волостной писарь», «Шельменко – денщик», 1840 р.

Провідні образи і теми балад Л.І.Боровиковського.

Польська школа в українській літературі.

Українські народні перекази, легенди, повір’я – як художня основа «Вечорів на хуторі поблизу Диканьки» М. Гоголя. Чинник краси і художня ідея повісті «Сорочинський ярмарок». Особливість поєднання реального і віртуального світів у повісті «Ніч перед Різдвом». Творення образу-типажу, представничого  для  епохи у повісті “Тарас Бульба. Тема родової і станової честі у “Повісті про те, як посварилися Іван Іванович з Іваном Никифоровичем”. “Ревізор”, 1836 р. М.В. Гоголя. Майстерність драматурга в творенні перебігу подій та моделюванні психології героїв.

Гребінка Є. П. Романтичні засади поетичної сторінки творчості письменника. Прозова спадщина Є.П. Гребінки.

Громадянська лірика М. Шашкевича, І. Вагилевича, Ф. Головацького.”

Новаторство М.І. Костомарова – драматурга. Драми “Сава Чалий”, 1838 р., “Переяславська ніч”, 1841 р., “Кремуцій Корд”, 1862 р.; Повість “Черниговка. Быль ІІ половины 17 века”, 1881 р.

Концепція моделювання героїв у оповіданні П.Куліша “Гордовита пара”, Погляд П.О. Куліша на історичні події у романі “Чорна рада. Хроніка 1663 року”, 1857 р.

Шевченко Т. Г.  Балада “Причинна”, 1837 р., “Думки”. Історичні поеми “Тарасова ніч”, Поема “Гайдамаки”, 1841 р., історична основа твору. Тема козацьких морських походів - поема “Гамалія”, 1842 р.

Поет про новий характер своєї творчості в поезії “Три літа”. Образ України в поезії “Розрита могила”, 1843 р.; Роль антитези і контрасту в розкритті теми та художньої ідеї поеми “Сон”. Тема слов’янського єднання в поемі ”Єретик”, 1845 р. Послання “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє посланіє”, 1845 р.

Проблема мистецтва у циклі поетичних творів “Псалми Давидові”, 1845 р. Заклик поета до єднання народів.

Характер розробки сюжетів поем у повістях “Наймичка”, “Варнак”, “Княжна”.

“Щоденник” (“Журнал”), 1857-1858рр. – як джерело відомостей про світоглядні засади Т.Г. Шевченка   Історіософсько-політична поема “Неофіти”, 1857 р. Історіософсько-політична поема “Юродивий”, 1857 р.; спрямування вістря сатири у творі; художня тема і образи твору; соціальна природа поеми. Еволюція образу жінки-матері в біблійно-філософській поемі “Марія”, 1859 р.

 

ЛІТЕРАТУРА

 

Барабаш Ю. "Коли забуду тебе, Єрусалиме..." Гоголь і Шевченко. Порівняльно-типологічні студії. – Х., 2001.

Білецький О. Українська література серед інших літератур світу // Білецький О. Зібр. праць : У 5 т. – К., 1965. – Т. 2.

Волинський П. Український романтизм у зв'язку з розвитком романтизму в слов'янських літературах // Волинський П. З творчого доробку. – К., 1973.

Гончар О. Українська література передшевченківського періоду і фольклор. – К., 1982.

Денисюк І. Розвиток української малої прози ХІХ – початку ХХ ст. – К., 1981.

Євшан М. Критика. Літературознавство. Естетика. – К., 1998.

Єфремов С. Історія українського письменства. – К., 1995.

Задорожна Л. Історія української літератури кінця ХVІІІ – 60-х рр. ХІХ ст. – К., 2008.

Зайцев П. Життя Тараса Шевченка. – К., 1994.

Зеров М. Твори : У 2 т. – К., 1990.

Зубков С. Євген Павлович Гребінка. – К., 1962.

Історія української літератури ХІХ ст. – К., 1995–1996. – Кн. 1-3.

Історія української літературної критики. – К., 1988.

Кирилюк Є. Іван Котляревський. Життя і творчість. – К., 1969.

Кирилюк Є. Тарас Шевченко. Життя і творчість. – К., 1964.

Клочек Г. Поезія Тараса Шевченка: сучасна інтерпретація. – К., 1998.

Комаринець Т. Ідейно-естетичні основи українського романтизму (проблема національного й інтернаціонального). – К., 1983.

Кониський О. Тарас Шевченко-Грушівський. – К., 1991.

Куліш П Матеріали й дослідження. – Л.; Нью-Йорк, 2000.

Крутикова Н. Гоголь та українська література. – К., 1957.

Луцький Ю Між Гоголем і Шевченком. – К., 1998.

Наливайко Д. Спільність і своєрідність. Українська література в контексті європейського літературного процесу. – К, 1988.

Нахлік Є. Українська романтична проза 20–60-х років ХІХ століття. – К., 1988.

Петров Н. Очерки истории украинской литературы ХІХ столетия. – К.,

Розвиток жанрів в українській літературі ХІХ – початку ХХ ст. – К., 1986.

Смаль-Стоцький С. Т.Шевченко. Інтерпретації. – Нью-Йорк; Торонто, 1965.

Смілянська В. "Святим огненним словом..." Тарас Шевченко. Поетика. – К., 1990.

Франко І. Нарис української літератури до 1890 року // Франко І. Зібр. тв.: У 50 т. – К., 1981. – Т. 41.

Франко І. Женщина-мати в поемах Шевченка // Зібр. тв. : У 50 т. – К.,1980. – Т. 26.

Франко І. Шевченкова "Марія" // Франко І. Зібр. тв. : У 50 т. – К., 1983. – Т. 39.

Чижевський Д. Історія української літератури. Від початків до доби реалізму. – Тернопіль, 1994.

Шевченко Тарас. Кобзар. Редакція, статті й пояснення Леоніда Білецького : – Вінніпег, 1952.

Яценко М. Українська романтична поезія 20-60-х років ХІХ ст. // Українські поети-романтики : Поетичні твори. – К., 1987.

 

3. Особливості становлення жанрово-стильової системи

української літератури другої половини  ХІХ ст.

 

Інтенсивність літературно-мистецького та культурно-наукового життя України означеного періоду, його базові структури (суспільно-політичні й культурні чинники). Активація літературного життя. Роль журналу «Основа». Полеміки на сторінках журналу. Трактування поняття національної самобутності української літератури в літературно-критичних працях П.Куліша. Роль регіональних видань. Початки громадівського руху.

Творчість П. Куліша. Народницько-просвітницький характер громадянської лірики «Досвітки». Думи і поеми» (1862).Творча еволюція у збірці «Хуторна поезія» (1882). Жанровий спектр збірки «Дзвін» (1893).

Збірка творів “Народні оповідання” (І том – 1857, ІІ том – 1862) Марка Вовчка. Нові інтерпретаційні підходи в опрацюванні селянської теми – оповідання “Сестра”, “Викуп”, “Інститутка”, “Козачка”, “Павло Чорнокрил”, “Три долі”. Характерологія жіночого  світовідчуття - “Два сини”, “Інститутка”. Жанр героїко-романтичної повісті.

Творчість Анатоля Свидницького. Цикл “Народні оповідання” Новаторство тематики й проблематики роману “Люборацькі”,1886.

Творчість І.Нечуя –Левицького.    Початок прозової творчості у 60-х рр. ХІХ ст. – “Дві московки” (1868), “Рибалка Панас Круть” (1868), “Причепа” (1869). Проблематика, композиція, образи повісті – хроніки “Микола Джеря.  Соціально-побутова повість “Кайдашева сім¢я”. Реалістичні твори з життя інтелігенції (“Хмари” (1874), “Над Чорним морем” (1890). Історична проза І.Нечуя-Левицького (“Князь Єремія Вишневецький” (1897), “Гетьман Іван Виговський” (1899).

Творчість Панаса Мирного. Рання проза Панаса Мирного (“Лихий попутав” (1872); “П¢яниця”(1874). Новий літературний герой (інтелігент-різночинець) в повісті “Лихі люди” (“Товариші”, 1875). Історія створення, співвідношення реального факту і художнього вимислу Роман “Хіба ревуть воли як ясла повні?” (“Пропаща сила”), 1975. Трагедія жіночої долі в романі “Повія” (1905). Драматичні спроби Панаса Мирного. “П'єса для читання” “Лимерівна” (1892).

Закономірність домінанти громадянської лірики Михайла Старицького.

Морально-етичний конфлікт у драмі „Не судилось” (1881). Спроба створення соціодетермінізму конфлікту („Ой не ходи, Грицю...”, 1887). Віршовані драми на історичні теми – „Богдан Хмельницький” (1897, перша редакція 1887), „Маруся Богуславка” (1887), „Оборона Буші” (1898), „Остання ніч” (1899).

Історична романтична трилогія  „Богдан Хмельницький” (1894-1897), „Молодість Мазепи” (1898), „Руїна” (1899).

Творчість Марка Кропивницького. Соціально-побутова драма „Дай серцю волю, заведе в неволю”. Драма „Доки сонце зійде, роса очі виїсть” (1882).

 Драма „Глитай, або ж Павук” (1882).

Творчість Івана Карпенка-Карого (Івана Карповича Тобілевича)

Виростання” І.Карпенка-Карого з етно-побутових тем і мистецького їх антуражу („Бурлака”, „Наймичка”, „Безталанна”) і „доростання” до тем характерно авторських („Мартин Боруля”, „Розумний і дурень”, „Сто тисяч”, „Хазяїн”). Дилогія „Суєта” (1903) та „Житейське море” (1904). Драма „Сава Чалий” (1899) – вершина романтико-героїчної драматургії І.Карпенка-Карого.

Творчість Івана Франка. Зближення художньої творчості з духовною практикою самоосягнення особистості у збірці „З вершин і низин” (1887, доповнене видання 1893).

Мотиви інтимної лірики збірки „Зів’яле листя” (1896). Переосмислення І.Франком  власних ідей та переконань попереднього етапу самоосягання у збірці „Мій Ізмарагд” (1898). Поетичні збірки „Semper tiro” (1906), „Давнє і нове” (1911) як своєрідний розвиток основних інтенцій попередніх збірок поета.

Проза (повісті “Boa constrictor”, “Борислав сміється”) Івана Франка. Соціально-психологічний роман “Перехресні стежки” (1900). Повість “Захар Беркут”.

Драматургія І.Франка. Драма “Украдене щастя” (вперше поставлена в театрі “Руська бесіда”, 1893).

І.Франко як літературний критик. Характеристика літературно-критичних праць “Література, її завдання і найважливіші ціхи”, “Слово про критику”, “Із секретів поетичної творчості” та інші. Концептуальні питання розвитку літератури і власне творчості.

 

Література

Денисюк І.О. Розвиток української малої прози ХІХ – початку ХХ ст. – К., 1981.

Єфремов С.О. Літературно-критичні статті. – К., 1993.

Історія української літератури ХІХ ст. У трьох книгах. Кн. 2-3. – К., 1995 – 1997.

Історія української літературної критики та літературознавства. Хрестоматія. У трьох книгах. – К., 1996–1999.

Історія української літературної критики. Дожовтневий період. – К., 1988.

Міщук Л.С. Українська оповідна проза 50-60 рр. ХІХ ст. – К., 1979.

Франко І.Я. Нарис історії українсько-руської літератури до 1890 р. Зібрання творів у 50 т. – К., 1984, Т. 41.

 

4. Літературний процес кінця ХІХ – перших десятиліть ХХ ст.

 

Піднесення визвольного руху, національної свідомості, їх вплив на загальне пожвавлення літературного процесу. Розширення тематичних обріїв української літератури, шукання нових прийомів узагальнення життєвого матеріалу і способів організації сюжетів. Оновлення творчої практики письменників реалістичної школи. Становлення раннього українського модернізму, співвідношення неоромантизму, символізму, імпресіонізму, неореалізму. Розвиток поезії. Продовження традицій  і водночас модерні пріоритети лірики (І.Франко, Леся Українка, В.Самійленко, О.Олесь та ін.). Еволюція  прози. Акцентація на поглибленому психологізмі в дослідженні людських характерів та аналізі соціальних явищ життя. Активні пошуки оновлення прози через її зближення з музикою, живописом, графікою. Творчість І.Франка, Б.Грінченка, В.Самійленка, О.Кобилянської, М.Коцюбинського, В.Стефаника та ін. Експериментальна природа  драматургії кінця ХІХ – початку ХХ ст. П’єси О.Олеся, Г.Хоткевича, Лесі Українки. Гостра філософська проблематика, подолання соціального побутовізму, розширення жанрового поля драматургії. Вплив символістської поетики.

5. Літературний процес 20-30-х років

 

 «Розстріляне відродження» – умовна назва літературно-мистецької генерації 20-х – початку30-х рр., репресованої комуністичною системою. Піднесення націотворчих та художніх сил, де провідну роль відігравала література. Багатоманітність літературних угруповань, їхні маніфести. Літературна дискусія 1925-1928 рр. Розвиток поезії. Розмаїття стильових тенденцій (символізм, неоромантизм, «неокласика», футуризм, конструктивізм та ін.). Творчість П.Тичини, М.Рильського, В.Сосюри, М.Бажана, М.Зерова. Є.Плужника та ін. Формування нової прози 20-х рр., її  проблемно-тематичний і жанрово-стильовий спектр. Творчість М.Хвильового, Ю.Яновського Г.Косинки, В.Підмогильного, Б.Антоненка-Давидовича, Остапа Вишні та ін. Експериментальна проза М.Йогансена, Гео Шкурупія та ін. Розвиток театру та драматургії. Поєднання традицій і новаторства (Г.Юра, Л.Курбас). Проблемно-тематичні та жанрово-стильові пошуки драматургів. Творчість М.Куліша, І.Кочерги, К.Буревія та ін. «Соціалістичний реалізм» – штучний напрям у літературі та мистецтві. Деформація естетичних категорій, надання їм політичного, вузько класового змісту. Розпуск літературних організацій (1932), створення єдиної Спілки радянських письменників (1934), з «комуністичною фракцією» в ній. Репресії проти письменників. Занепад літературної творчості. Література Західної України. Стрілецька поезія. Творчість Б.І.Антонича, Б.Кравціва, С.Гординського. Література еміграції. «Празька школа» поетів (Є.Маланюк, Л.Мосендз, О.Ольжич, О.Теліга та ін.). Близька до неї творчість Ю.Клена (О.Бургардта). Проза В.Винниченка, Н.Королеви, Ю.Липи, У.Самчука та ін.

 

6. Літературний процес 40-50-х років

 

             Література періоду Другої світової війни. Ослаблення репресивних заходів щодо майстрів слова. Здобутки поезії (П.Тичина, М.Рильський, М.Бажан, В.Сосюра та ін.), прози (О.Довженко), драматургії (І.Кочерга). Творчість письменників еміграції І.Багряного, Ю.Клена, Н.Королеви, О.Ольжича, М.Ореста та ін. Нове посилення ідеологічного тиску на літературу в перше повоєнне десятиліття. Драматична доля творів М.Рильського, Ю.Яновського, В.Сосюри та ін. Новаторські пошуки в поезії (Д.Павличко, Л.Костенко) і прозі (О.Довженко, О.Гончар). Діяльність Мистецького Українського Руху (1945-1948, Німеччина). Художні пошуки поетів (Ю.Клена, Т.Осьмачки, В.Барки та ін.), прозаїків (У.Самчука, Д.Гуменної, В.Петрова (Домонтовича), Т.Осьмачки та ін.).

 

7. Літературний процес 60-80-х років

Хрущовська «відлига» і література. Відсвіження творчості поетів старшого покоління М.Рильського, В.Сосюри, М.Бажана та ін. «Шістдесятництво» як суспільний і мистецький феномен. Поява яскравих творчих особистостей у поезії (Д.Павличко, Л.Костенко, В.Симоненко, І.Драч, М.Вінграновський та ін.), прозі (Гр. Тютюнник, В.Дрозд, Є.Гуцало, Вал. Шевчук та ін.). Дисидентський рух в Україні й участь у ньому письменників. Творчість і трагічна доля В.Стуса. «В’язнична» лірика І.Світличного, І.Калинця, М.Руденка та ін. Художня практика поетів «київської школи» (М.Воробйов, В.Голобородько,  М.Григорів, В.Кордун). «Тиха» поезія Л.Талалая, В.Затуливітра та ін. Розвиток прози лірико-романтичної (О.Гончар, М.Стельмах), реалістичної (А.Дімаров, Ю.Мушкетик, Б.Харчук та ін.), «химерної» (В.Земляк, В.Дрозд, Ю.Щербак та ін.). Історична белетристика П.Загребельного, Р.Іваничука, Р.Федоріва та ін. Криза «соціалістичного реалізму». Прорив його нормативів у творчості Л.Костенко, І.Драча, М.Вінграновського, Д.Павличка та ін. Свіжі віяння у збірках поетів-«вісімдесятників» (В.Герасим’юк, І.Римарук, С.Короненко, П.Гірник, І.Малкович та ін.). Неоавангардизм літературних угрупувань «Бу-Ба-Бу», «ЛуГоСад». Звернення до заборонених тем, проблем, постатей у прозі Р.Андріяшика, А.Дімарова, П.Загребельного,  Ю.Мушкетика, Б.Харчука та ін. Література українського зарубіжжя. Об’єднання українських письменників «Слово» (США). Завершення творчого шляху І.Багряного,  Д.Гуменної, Н.Лівицької-Холодної, О.Лятуринської,  Є.Маланюка, Т.Осьмачки, У.Самчука та ін. Творчість «нью-йоркської групи» поетів (Е.Андієвська, Б.Бойчук, Б.Рубчак, Ю.Тарнавський та ін.).

 

8. Сучасна література

 Інтенсивний розвиток багатогранного процесу оновлення письменства, зумовленого остаточним занепадом «соціалістичного реалізму», освоєнням традицій вітчизняного мистецтва слова і світового художнього досвіду. Виникнення нових  літературних організацій і угрупувань письменників («Червона Фіра», Асоціація українських письменників та ін.), часописів, видавництв. Реабілітація заборонених тоталітарною системою творів класиків, митців «розстріляного відродження» та еміграції. Утвердження в літературі безумовної творчої свободи митця, світоглядно-естетичної плюральності, що зумовило розширення її проблемно-тематичних горизонтів, вільний розвиток різних художніх систем, жанрів і напрямів (зокрема, співіснування традиційного реалістичного письма з неоавангардизмом, постмодернізмом). Пізня творчість І.Драча, Л.Костенко, П.Мовчана, Д.Павличка; А.Дімарова, П.Загребельного, Р.Іваничука, Ю.Мушкетика та ін. Нові книжки  поезії і прози М.Воробйова,  В.Голобородька, В.Кордуна, «вісімдесятників» Ю.Андруховича, О.Забужко, М.Матіос, В.Медвідя, Є.Пашковського та ін., «дев’яностиків» І.Андрусяка, Ю.Винничука, С.Жадана, Ю.Іздрика та ін. «Нова хвиля» і  «новітня хвиля» в драматургії. Творчі доробки Я.Верещака, Н.Ворожбит, К.Демчук, О.Ірванця та ін. Поетичні та прозові набутки українських зарубіжних письменників Е.Андієвської, В.Барки, Б.Бойчука, І.Качуровського, Ю.Тарнавського та ін.

 

Критична література

 

1.     Гундорова Т. Післячорнобильська бібліотека: Український літературний постмодерн. – К., 2005.

1.     Єфремов С. Історія українського письменства. – К.,1995.

2.     Жулинський М.Г. Слово і доля: Навч. посібник. – К., 2006.

3.     Зеров М. До джерел: Літературно-критичні статті // Зеров М. Твори: У 2 т. – К., 1990. – Т.2.

4.     Історія української літератури ХХ століття: У 2 кн.: Навч. посібник / За ред. В.Г.Дончика. – К., 1998.

5.     Історія української літератури. Кінець ХІХ – початок ХХ ст.: У 2 кн.: Підручник / За ред. проф. О.Д.Гнідан. – К., 2005-2006.

6.     Ковалів Ю. Письменство «розстріляного відродження»: від літературних угруповань до літературної дискусії. – К., 2004.

7.     Наєнко М. Художня література України: Науково-популярний нарис. – К., 2008.

8.     Павличко С. Теорія літератури. – К., 2002.

9.     Розстріляне відродження: Антологія. 1917-1933. Поезія – проза – драма – есей / Упорядкування, передмова, післямова Ю.Лавріненка; післямова Є.Сверстюка. – К., 2002.

10. Семенюк Г. Українська драматургія 20-х років. – К., 1993.

11. Сеник Л.Т. Роман опору: Український роман 20-х років: проблема національної ідентичності. – Львів, 2002.

12. Стильові тенденції української літератури ХХ століття: Збірник. – К., 2004.

13. Українське слово: Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст.: У 4 кн. – К., 1994-1995.

14. Шерех Ю. Пороги і запоріжжя: Література. Мистецтво. Ідеологія: У 3 т. – Харків, 1998.

15.Штонь Г.М. Духовний простір української ліро-епічної прози. – К., 1998.

 

ОРІЄНТОВНІ ЗРАЗКИ ПИТАНЬ

 

1. “Літопис Руський” – Особливості композиції, використання легендарно-повістевого матеріалу.

2.  Полемічна література. Твори Герасима Смотрицького, Клірика Острозького, Христофора Філалета, Мелетія Смотрицького.

3.  Новизна предметів зображення, фольклорні елементи у віршах Климентія Зіновієва.

4. Григорій Сковорода і традиції української барокової поезії. Збірка “Сад божественних пісень”.

5. Традиції української літератури у “Оді на рабство”, 1783 р.  Василя Капніста.

6.  «Енеїда» І.Котляревського, 1798 р. : архітектоніка твору, еволюція образу Енея.

7.  Проблема позитивного героя у дилогії «Шельменко – волостной писарь», «Шельменко – денщик», 1840 р.

8.  Польська школа в українській літературі.

9.  Українські народні перекази, легенди, повір’я – як художня основа «Вечорів на хуторі поблизу Диканьки» М. Гоголя.

10.  Проблема мистецтва у циклі поетичних творів Т.Шевченка “Псалми Давидові”, 1845 р. Заклик поета до єднання народів.

11. Творчість П. Куліша. Народницько-просвітницький характер громадянської лірики «Досвітки». Думи і поеми» (1862).Творча еволюція у збірці «Хуторна поезія» (1882). Жанровий спектр збірки «Дзвін» (1893).

12.  Творчість Анатоля Свидницького. Цикл “Народні оповідання” Новаторство тематики й проблематики роману “Люборацькі”,1886.

13.  Драматичні спроби Панаса Мирного. “П¢єса для читання”, “Лимерівна” (1892).

14. Творчість Марка Кропивницького. Соціально-побутова драма „Дай серцю волю, заведе в неволю”. Драма „Доки сонце зійде, роса очі виїсть” (1882).

15.  Переосмислення І.Франком  власних ідей та переконань попереднього етапу самоосягання у збірці „Мій Ізмарагд” (1898).

16.  І.Франко як літературний критик. Характеристика літературно-критичних праць “Література, її завдання і найважливіші ціхи”, “Слово про критику”, “Із секретів поетичної творчості” та інші. Концептуальні питання розвитку літератури і власне творчості.

17. Становлення раннього українського модернізму, співвідношення неоромантизму, символізму, імпресіонізму, неореалізму.

18.  Експериментальна природа драматургії кінця ХІХ – початку ХХ ст. П’єси О.Олеся, Г.Хоткевича, Лесі Українки.

19.  «Розстріляне відродження» – умовна назва літературно-мистецької генерації 20-х – початку30-х рр., репресованої комуністичною системою.

20. Формування нової прози 20-х рр., її  проблемно-тематичний і жанрово-стильовий спектр.

21. Розвиток театру та драматургії. Поєднання традицій і новаторства (Г.Юра, Л.Курбас).

22.  «Соціалістичний реалізм» – штучний напрям у літературі та мистецтві. Деформація естетичних категорій, надання їм політичного, вузько класового змісту.

23. Література Західної України. Стрілецька поезія. Творчість Б.І.Антонича, Б.Кравціва, С.Гординського.

24.  Література періоду Другої світової війни. Ослаблення репресивних заходів щодо майстрів слова.

25. Новаторські пошуки в поезії (Д.Павличко, Л.Костенко) і прозі (О.Довженко, О.Гончар).

26. Хрущовська «відлига» і література.

27.  «В’язнична» лірика І.Світличного, І.Калинця, М.Руденка та ін.

28. Історична белетристика П.Загребельного, Р.Іваничука, Р.Федоріва та ін.

29.  Неоавангардизм літературних угрупувань «Бу-Ба-Бу», «ЛуГоСад».

30. Утвердження в літературі безумовної творчої свободи митця, світоглядно-естетичної плюральності, що зумовило розширення її проблемно-тематичних горизонтів, вільний розвиток різних художніх систем, жанрів і напрямів.

31. Поетичні та прозові набутки українських зарубіжних письменників Е.Андієвської, В.Барки, Б.Бойчука, І.Качуровського, Ю.Тарнавського та ін.