Інститут філології

Про наукову школу "Теоретичні та методологічні проблеми літературознавства"

1. Назва - "Теоретичні та методологічні проблеми літературознавства".

2. Керівник - Наєнко Михайло Кузьмович, доктор філологічних наук, професор.

3. Заснована 1904 року професором Перетцем Володимиром Миколайовичем. Припинила існування на рубежі 20-30-х років у зв'язку з засланням керівника школи до Саратова; помер там 1935 року; інших вихованців школи та її фундаторів (професори університету М.Зеров, П.Филипович та ін.) репресовано в 1934-1935 роках. Відроджена Школа в 1994 році як Міжнародна з участю вчених Київського, Гарвардського, Варшавського, Мельборнського, Тбіліського та інших університетів, а також – учених Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України. Нині очолює школу професор Наєнко М.К. Співголова – професор Гарвардського університету (США), почесний доктор Київського університету ім. Т.Шевченка Грабович Г.Ю.

4. За характером - Школа фундаментально-наукова.

5. Чисельність зайнятих у діяльності школи – понад 50 науковців. Епізодично беруть участь у її діяльності студенти, аспіранти, докторанти.

6. Основні напрямки і наслідки: історичні школи літературознавства; теорія та історія літератури; наукові й ненаукові методології. За період з 1995 року опубліковано десятки монографій, збірників праць, підручників, посібників, у яких запропоновано нове трактування шкіл, течій і напрямів українського літературознавства; введено в науковий обіг численні факти з історії й теорії літератури, котрі тлумачилися в тоталітарних умовах з антинаукових методологічних позицій; розкрито природу багатьох явищ української літератури в контексті європейських і світових літератур; означено шлях і перспективи розвитку історії й теорії літератури, окремих етапів і стилів художньої творчості в Україні та ін.

7. Монографії і підручники "Українське літературознавство" (1997), "Історія українського літературознавства" (2001, 2003), "Романтичний епос" (2000), "Український літературний романтизм" (словацькою мовою), "Художня література України" (2005, 2008) М.Наєнка, "Шевченко-поет-міфотворець" Г.Грабовича (1998, 2-ге видання), "Національний характер в українській прозі 50-70-х років XX століття" В.Нарівської (1995), "Українська народна проза (легенда, казка)" Л.Дунаєвської (1997), "Мистецтво слова. Вступ до літературознавства" А.Ткаченка (1998), "Літопис Самійла Величка …" В.Соболь, "Український преромантизм" С.Козака (2003), "Український роман: теоретичні проблеми і жанрова еволюція" Н.Бернадської (2004), "Текст у світі текстів …" В.Просалової (2005), "М’ятежні романтики вітаїзму" Л.Кавун (2006), "Літературні перехрестя" Г.Александрової (2008) та ін. Підготовлено до друку й опубліковано фундаментальні праці з українського літературознавства: "Історія української літератури" Д.Чижевського (1994), "Історія українського письменства" С.Єфремова (1996), "Реалізм в українській літературі" Д.Чижевського (1999), "Порівняльна історія слов’янських літератур" Д.Чижевського (2005), "Історія російської літератури ХІХ ст." Д.Чижевського (2009). Фахове редагування цих праць та передмови до них – професора Наєнка М.К.

8. Усі праці Школи рецензовані в українській і частково – в зарубіжній літературній періодиці. Зокрема про дослідження проф. Наєнка М.К. "Українське літературознавство" опубліковано три рецензії в українських газетах і журналах, одна – в журналі Чеської республіки (м.Брно), одна – в німецькому збірнику «Слов’янська філологія» (2001). Кілька рецензій опубліковано на дослідження проф. Грабовича Г.Ю., проф. Козака С.П., підручник проф.Ткаченка А.О. та ін.

Учасники Школи в останні роки брали участь у Міжнародних конференціях, присвячених творчості І.Котляревського (Полтава, 1998); Т.Шевченка (Черкаси, 1999-2009); О.Пушкіну (Київ, 1999); Ю.Словацькому (Київ, Варшава, 1999), І.Франку (2008), М.Гоголю (2009), Ф.Достоєвському (2009) та ін., а також – у тематичних конференціях і симпозіумах: "Література й мова: кроки до національної ідентичності" (Київ, 1998); "150-ліття кафедри руської філології у Львівському університеті імені І.Франка" (Львів, 1998) та ін.

9. Найбільш відомі вчені, що сформувались у цій Школі, працювали до 30-х років в Україні, а окремі - емігрували і продовжували працювати за рубежем до 70-х років нашого століття:

а) академік, професор Володимир Перетц;
б) професор Микола Зеров;
в) професор Павло Филипович;
г) професор Дмитро Чижевський;
д) професор Сергій Маслов;
е) професор Олександр Назаревський.

Після відновлення роботи Школи, за останні роки утвердилися в науці про літературу відомі доктори філологічних наук:

а) професор Нонна Шляхова;
б) професор Михайло Наєнко;
в) професор Людмила Грицик;
г) професор Наталя Костенко;
д) професор Олександр Мушкудіані;
е) професор Анатолій Ткаченко;
є) професор Валентина Нарівська;
ж) професор Людмила Задорожна;
з) професор Михайло Гнатюк;
и) професор Григорій Грабович (США);
і) професор Степан Козак (Польща);
ї) професор Отар Баканідзе (Грузія);
й) професор Ніна Банковська (Одеса);
к) професор Віра Просалова;
л) професор Ніна Бернадська;
м) професор Лідія Кавун та ін.

Захистили кандидатські і докторські дисертації під керівництвом учасників Школи

а) Світлана Мельник;
б) Олександр Яровий;
в) Мар'яна Шаповал;
г) Лілія Тимченко;
д) Валентина Соболь;
е) Віра Просалова;
є) Ніна Бернадська;
ж) Лідія Кавун;
з) Любов Боярська;
і) Оксана Андріяшник та ін.

10. Дослідження учасників Школи першого періоду стали класичним надбанням українського і загальнослов'янського літературознавства. Вони використовуються як фундаментальні праці для проведення сучасних наукових розробок, стали підручниками для підготовки студентів у вищих навчальних закладах України та зарубіжжя. Серед них, зокрема, праці з теорії та історії української літератури В.Перетца, М.Зерова, Дм.Чижевського, П.Филиповича, С.Маслова, О.Назаревського та ін.

Як навчальні підручники і посібники використовуються у сучасній вищій школі також праці учасників Школи рубежу XX-ХХІ століть. Зокрема:

"Українське літературознавство", "Історія українського літературознавства" М.Наєнка,
"Мистецтво слова" А.Ткаченка,
"До історії української літератури" Г.Грабовича,
"Історія української літератури XX століття" (співавтори М.Наєнко, А.Ткаченко),
"Зарубіжні літератури. Матеріали до вивчення східних літератур" (упорядник Л.Грицик, 2009),
"Варшавські зошити" (упорядник і науковий редактор С.Козак),
"Роман: проблеми великої епічної форми" Н.Бернадської,
"Український преромантизм" С.Козака,
"Не будьмо тінями зникомими" В.Соболь.

Друкованим органом Школи є збірник наукових праць "Філологічні семінари". Підготовлено до видання й опубліковано дванадцять випусків цього збірника (1998 – 2009). Крім того, опубліковано в Україні і за рубежем багато статей, доповідей, рецензій, котрі писалися або виголошувалися у зв'язку з діяльністю Школи чи для проведення щорічних симпозіумів учасників "Філологічного семінару".




	© Олена Сірук, 2001 - 2012